Самоанська угода: жодних умов для Нігерії щодо прав ЛГБТІК+ з боку ЄС

П’ятнадцятого листопада 2023 року ЄС і 77 країн Африки, Карибського басейну й Тихого океану підписали Самоанську угоду — глобальне партнерство, яке передбачає 150 мільярдів євро інвестицій у транспорт, енергетику й освіту країн Африки.

В угоді є пункт про недопущення дискримінації за сексуальною орієнтацією. Деякі впливові діячі в Нігерії висловлювали побоювання щодо того, чи може це суперечити закону «Про заборону одностатевих шлюбів» від 2014 року, який забороняє одностатеві стосунки, шлюбні церемонії та пов’язану з ними пропаганду, передбачаючи покарання у формі позбавлення волі на строк до 14 років.

Правда проти вигадки

Уряд Нігерії вирішив, що Самоанська угода не порушує жодних національних законів і не суперечить їм. Однак після того, як Нігерія підписала її 28 червня 2024 року, деякі нігерійські ЗМІ помилково заявили, що фінансування ЄС у Нігерії залежатиме від підтримки одностатевих стосунків із боку країни, що є порушенням законів, які їх забороняють. Насправді в документах ЄС не згадується про спеціальне фінансування для Нігерії, і вони не містять жодних умов, пов’язаних із правами ЛГБТІК+.

Групи, пов’язані з Кремлем, часто використовують питання ідентичності, такі як права ЛГБТІК+, щоб сіяти розкол у суспільствах і послаблювати довіру до демократичних інституцій. Ці історії можуть служити іноземним інтересам, але вони також шкодять уразливим спільнотам, змушуючи їх мовчати та ізолюючи їх. У Нігерії представники ЛГБТІК+, які раніше вже зазнавали стигматизації, зіткнулися зі сплеском ворожості, що підживлювалася мізінформацією щодо Самоанської угоди.

Російські зусилля з дезінформації в країні часто узгоджуються з панівною релігійною та культурною опозицією до прав ЛГБТІК+, позиціонуючи Росію як морального союзника проти того, що проросійські пропагандисти називають «троянським конем Європи — правами ЛГБТІК+».

Тактика відвертання уваги в дії

Деякі африканські діячі зображують гомосексуальність як західну й запозичену ідею, використовуючи цей наратив для зміцнення політичної чи соціальної підтримки. Використання упереджень щодо представників спільноти ЛГБТІК+ також відвертає увагу від таких питань, як корупція та економічні труднощі. Права ЛГБТІК+ часто представляють як іноземний культурний імперіалізм, що загрожує африканським традиціям. На жаль, деякі помилково звинувачують представників спільноти ЛГБТІК+ у поширенні ​таких захворювань, як ВІЛ, мавпяча віспа або COVID-19. Такі заяви породжують страх і роз’єднують людей, тоді як насправді потрібні підтримка та єдність.

Але історія оповідає протилежне. До колоніалізму багато африканських суспільств мали різноманітне розуміння гендеру й сексуальності. Деякі культури навіть приймали одностатеві стосунки й визнавали небінарні ідентичності. Насправді часто саме колишні європейські колоніальні держави запроваджували гомофобні закони й культурні погляди, багато з яких збереглося й сьогодні.

ЄС прагне виправити ці історичні несправедливості. Однак зусилля щодо боротьби з дискримінацією неможливі без участі африканців та їхніх урядів. Справжня сила полягає в тому, як африканські громади, молодь та їхні лідери вирішують говорити про ставлення до ЛГБТІК+ — своїми словами, на своїх умовах і з правдою на своєму боці.