У серпні 2020 року білоруси вийшли на вулиці, протестуючи проти результатів сфальсифікованих президентських виборів. Незабаром протести стали найбільшими в історії країни та врешті-решт були жорстоко придушені. Десятки тисяч людей було заарештовано, побито й притягнуто до кримінальної відповідальності. Масштабні дезінформаційні кампанії продовжують уможливлювати й супроводжувати жорстокість режиму Олександра Лукашенка щодо власних громадян, незалежних ЗМІ та громадянського суспільства.
Білоруські державні ЗМІ були співучасниками жорстокого придушення інакомислення в країні. Примусові «зізнання» політв’язнів, що транслюються по телебаченню, є лише одним із багатьох прикладів, які ілюструють, що державні ЗМІ стали продовженням репресивного державного апарату в Білорусі. Останнім часом ми спостерігаємо, як білоруські державні ЗМІ допомагають білоруським чиновникам перетворити мігрантів у ЄС на зброю. Крім того, режим Лукашенка та його медійний апарат відіграли важливу роль у підтримці повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Білоруська влада також репресує соціальні мережі, наприклад, назвавши популярний незалежний Telegram-канал екстремістським матеріалом.