DISINFO: Інцидент у Керченській протоці був провокацією, пов'язаною з низьким рейтингом Порошенка.

ДЕТАЛІ ВИПАДКУ ДЕЗІНФОРМАЦІЇ

AI переклади:

Ця стаття перекладена за допомогою ШІ і може містити неточності та помилки. Натисніть тут для перегляду оригінальної статті

DISINFO: Інцидент у Керченській протоці був провокацією, пов'язаною з низьким рейтингом Порошенка.

SUMMARY

25 листопада 2018 року два катери "Нікополь" та "Бердянськ", а також буксир "Яни Капу" українського флоту порушили російський кордон, увійшли в тимчасово закриту зону російського терitorialного моря і вирушили з Чорного моря до Керченської протоки.

Вони маневрували небезпечно і не підкорялися законним вимогам російських властей. Кораблі з солдатами, які порушили кордон Російської Федерації, були затримані. Інцидент у Чорному морі був провокацією, пов'язаною з низьким рейтингом Петра Порошенка, який тоді був Президентом України, напередодні виборів.

7 вересня 2019 року військовослужбовці, які порушили кордон, були передані Україні в рамках угод про одночасне звільнення затриманих і засуджених. Росія 18 листопада 2019 року передала три судна українській стороні. Командувач Військово-морськими силами України, адмірал Ігор Воронченко, поскаржився на стан цих суден, заявивши, що "росіяни їх побили", обладнання, навіть плафони та розетки, нібито було з них знято. ФСБ раніше запевняла, що Україна отримала свої катери в "нормальному стані та з працездатною сантехнікою", та на підтвердження цього оприлюднила відеозаписи.

RESPONSE

Постійна про-кремлівська дезінформація про інцидент у Керчі. Немає жодних доказів того, що конфронтація була спланованою провокацією з боку колишнього президента України Петра Порошенка.

25 листопада 2018 року прикордонні патрульні катери, що належать російській ФСБ , захопили два малих українських броньованих артилерійських судна та їх екіпажі, відкривши вогонь по них, поранивши кількох українських військовослужбовців.

Росія стверджувала, що вони перебували в російських водах. Проте двосторонній договір між Росією та Україною, підписаний у 2003 році та ратифікований Росією у 2004 році, регулює використання Керченської протоки та Азовського моря, які в договорі вважаються “внутрішніми водами” як Росії, так і України. Будівництво Керченського мосту відбулося без згоди України і становить порушення суверенітету та територіальної цілісності України. Це призвело, паралельно з мілітаризацією Азовського моря, до посилення контролю за морським трафіком у протоках. Європейський Союз заявив, що очікує від Росії припинення перевірок.

25 травня 2019 року Міжнародний трибунал ООН з морського права постановив Росії негайно звільнити українських моряків і дозволити їм повернутися в Україну. ЄС закликав Росію безумовно і без затримок звільнити захоплені судна, їх екіпаж та обладнання. Двадцять чотири військові моряки повернулися до України 7 вересня 2019 року в рамках взаємного звільнення затриманих між Україною та Росією. 21 листопада 2019 року Росія повернула судна Україні.

Додаткову інформацію див. у розслідуваннях Bellingcat, DFRLab та Polygraph.

ПРАВОВЕ ЗАСТЕРЕЖЕННЯ

Зареєстровані в базі даних EUvsDisinfo випадки дезінформації засновані на повідомленнях у міжнародному інформаційному просторі, які були ідентифіковані як такі, що надають часткове, спотворене або хибне зображення дійсності, а також поширюють ключові прокремлівські тези. Однак це не обов’язково означає, що вказаний ЗМІ пов’язаний із Кремлем або його редакція є прокремлівською або що він навмисно намагався дезінформувати аудиторію. Матеріали EUvsDisinfo не демонструють офіційну позицію ЄС, оскільки викладена інформація та думки ґрунтуються на повідомленнях ЗМІ й аналітичних матеріалах Оперативної робочої групи зі стратегічних комунікацій.

    Why do you not like our audio?

    it will help us to improve it

      ЗАЛИШТЕ НАМ СВІЙ ВІДГУК

      Інформація про захист персональних даних *

        Subscribe to the Disinfo Review

        Your weekly update on pro-Kremlin disinformation

        Data Protection Information *

        The Disinformation Review is sent through Mailchimp.com. See Mailchimp’s privacy policy and find out more on how EEAS protects your personal data.

        🎵 Playlist