DISINFO: Київ відмовився виконувати мінські угоди та провів геноцид у Донбасі.
SUMMARY
Росія була змушена визнати незалежність Донецьких (ДНР) та Луганських (ЛНР) республік, щоб зупинити геноцид місцевого населення з боку Києва з 2014 року. Це сталося після того, як Київ відмовився виконувати мінські угоди.
RESPONSE
Постійний про-кремлівський наратив дезінформації про вторгнення Росії в Україну, який активно намагається легітимізувати військові дії Росії. Цей наратив стверджує, що Україна відповідальна за війну, оскільки Київ вчинив геноцид населення в Донбасі, водночас відмовляючись виконувати Мінські угоди.
Більше того, Росія вигадує різні пояснення і виправдання свого неправомірного вторгнення в Україну у міру зміни ситуації. Денцифікація та демілітаризація України, а також забезпечення її нейтрального статусу були серед основних причин нападу. Захист жителів самопроголошених сепаратистських утворень на Сході Україні від нібито геноциду і впровадження використання російської мови в Україні також згадувалися. Україну також звинуватили у невиконанні Мінських угод, хоча саме Росія та її проксі в регіоні блокували процес нормалізації.
Мінські угоди: Зі своїм вторгненням Росія фактично вбила Мінські угоди та весь процес переговорів. Росія була стороною Мінських угод, незважаючи на спроби дистанціюватися від них.
Мінські угоди є найостаннішими формальними документами, в яких Росія підтвердила суверенітет та територіальну цілісність України. Проте Росія не виконала свою частину виконання Мінських угод_. Російська сторона та її проксі не змогли реалізувати режим припинення вогню, вивести всю важку техніку, реалізувати обмін політичними в'язнями на принципах "всіх на всіх" або забезпечити доставку гуманітарної допомоги на основі міжнародного механізму. Навпаки, Росія посилювала незаконні збройні формування на сході України. Росія також не дозволяє безперешкодний доступ моніторів СММ ОБСЄ, у тому числі до кордону Україна-Росія, де (дуже обмежена) моніторингова місія була припинена через російське вето влітку 2021 року.
Без повного виконання режиму припинення вогню, виведення важкого озброєння, а також дозволу на повний доступ до всіх територій для моніторингової місії ОБСЄ, важко обговорювати виконання політичних частин Мінська II. Проте Україна реалізувала стільки Мінських угод, скільки це можливо робити без контролю над територією і звернулася до кожного пункту. Вона прийняла – та продовжила з оновленнями – законодавство щодо особливого статусу та амністії (2014), і підготувала проект законодавства про місцеві вибори (2014). Україна прийняла конституційні зміни для надання більшої автономії територіям, які наразі поза її контролем (2015).
Геноцид: Немає жодних доказів, які підтверджують звинувачення в геноциді з боку України. Українська влада не систематично знищувала чи чинила насильство над людьми, які проживають у зоні конфлікту. Заявлені загиблі – як військові, так і цивільні – є наслідком війни, яку розпочала Росія в Україні. Це не внутрішній громадянський конфлікт, а добре задокументований акт агресії з боку російських збройних сил, що триває з лютого 2014 року. Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні, яка пильно контролювала конфлікт, не спостерігала жодного такого геноциду.
Читати більше дезінформаційних наративів про нібито вчинення Україною геноциду проти росіян.
Дивіться відповідь ЄС на вторгнення Росії в Україну тут разом з Посібником з розшифровки про-кремлівської дезінформації щодо війни Путіна.
