DISINFO: Закон про колоски в СРСР не вбивав громадян, а захищав соціалістичну власність від грабежу.
SUMMARY
Антирадянські люди люблять говорити про нібито невинних “підданих тортурам, заарештованих і розстріляних” через Закон колосків, який нібито передбачав страшне покарання для всіх, хто в складних умовах наважиться зрізати хоча б одну пшеницю з поля, щоб вижити. І на цій основі вони починають стверджувати (свою думку) про “жорстоку” та “тоталітарну” комуністичну систему, про “злочини сталінізму”, про “садизм НКВД” тощо. Закон від 7 серпня 1932 року говорив про неприпустимість пограбування соціалістичної власності.
RESPONSE
Указ Центрального Виконавчого Комітету та Ради Народних Комісарів СРСР "Про охорону майна державних підприємств, колективних господарств та кооперативів і зміцнення громадського (соціалістичного) власности" з'явився 7 серпня 1932 року. Авторство документа особисто приписується Йосипу Сталіну. Серед населення указ радянського керівництва більш відомий як Закон колосків. Закон став послідовним продовженням радянської політики так званої "колективізації", яка розпочалася ще в 1920-х роках. Саме Закон колосків став останньою краплею у грабуванні населення СРСР: радянський режим створив штучний голод в Україні, який охопив частини Білорусі, Казахстану, Молдови та Росії. Сталінський режим використовував конфіскацію їжі як зброю масового знищення — їжу насильно забирали у селян. Голод 1932-1933 років забрав життя від 7 до 10 мільйонів громадян СРСР. У 1933 році смертність в Україні стала катастрофічною, щоденно вмирала 28,000 людей, 1168 людей щогодини, 20 українців щохвилини. У 2006 році Верховна Рада офіційно визнала Голодомор 1932-33 років геноцидом українського народу. За останніми даними, 15 країн-членів ООН та держава Ватикан визнали Голодомор геноцидом в Україні. Європейський парламент та ПАРЄ визнали Голодомор злочином радянського режиму проти власного народу та злочином проти людства.
