DISINFO: Великобританія та Франція дозволили Гітлеру відновити сильну армію, тоді як Польща була нацистським партнером у 1934 році.
SUMMARY
Необхідно нагадати про події, які відбувалися перед підписанням пакту Молотова-Ріббентропа. Західноєвропейські країни, перш за все, Великобританія та Франція, дозволили Гітлеру відновити сильну армію та могутній індустріальний військовий комплекс. І вже в 1934 році, після підписання пакту про ненапад з Німеччиною, Польща стала мовчазним партнером Берліна в його агресивних діях.
RESPONSE
Це повідомлення є частиною політики Кремля історичного ревізіонізму та спробою зменшити катастрофічну історичну роль Пакту Молотова-Ріббентропа, заявляючи, що СРСР був змушений підписати цей пакт; що інші європейські країни підписували різні міжнародні угоди з Адольфом Гітлером, що Мюнхенська угода стала поштовхом до Другої світової війни та різні історичні змови, згідно з якими західні демократії хотіли спровокувати війну між нацизмом і комунізмом.
Військова співпраця зі СРСР була основним способом, завдяки якому Веймарська Німеччина могла подолати обмеження Версаля. Військові технології, розроблені на території СРСР у 1920-х і на початку 1930-х років, стали основою для індустріально-військового комплексу Гітлера в 1930-х. Радянсько-німецька військова співпраця почалася після підписання Договору Рапалло у 1922 році, що дозволило Німеччині подолати обмеження Версаля на розвиток німецької армії та індустріально-військового комплексу. Факти радянсько-німецької військової співпраці протягом 1920-х і на початку 1930-х років добре задокументовані, незважаючи на спроби властей Веймарської Республіки це приховати.
Наприклад, багато важливих німецьких військових технологій були розроблені та протестовані на території СРСР протягом 1920-х і на початку 30-х. Наприклад, Junkers будували літаки поблизу Москви; Krupp працював над артилерійськими проектами поблизу Ростова-на-Дону; майбутній персонал Люфтваффе навчався в Липецькій школі пілотів та Рейхсвер використовував танкову школу в Камі для своїх потреб тощо.
Неможливо стверджувати, що Польща була “нацистським союзником”, оскільки вона підписала Німецько-польський пакт про ненапад у 1934 році. По-перше, на відміну від Пакту Молотова-Ріббентропа, це була стандартна міжнародна угода, спрямована на взаємне визнання кордонів та декларацію, що існуючі політичні суперечності вирішуватимуться дипломатичними засобами. Немає історичних доказів, що цей пакт містив будь-які секретні протоколи, які передбачали спільні агресивні дії Німеччини та Польщі проти СРСР або інших країн. Більше того, пакт не передбачав жодних угод щодо поглиблених політичних, економічних і військових відносин між Польщею та Німеччиною. По-друге, у 1934 році плани Гітлера ще не були відомі, тому всі європейські країни підтримували нормальні дипломатичні відносини з Німеччиною. Перед Другою світовою війною Польща мала напружені політичні відносини з нацистською Німеччиною, яка відкрито висловлювала територіальні претензії до Польщі (перегляд статусу Вільного міста Данціга та контроль над “Польським коридором”). Незважаючи на інтенсивний політичний тиск з боку Гітлера, Польща послідовно відмовлялася стати частиною нацистського блоку.
Читайте інші приклади російського історичного ревізіонізму стосовно пакту Молотова-Ріббентропа тут та стосовно Польщі тут.