Перетворення «Євробачення» на культурну війну

Історично прокремлівські ЗМІ мали складні відносини з «Євробаченням». Незаперечна популярність конкурсу серед звичайних громадян Росії мала поєднуватися з наполегливим твердженням російського уряду, що «Євробачення» — як і Європа — є злом.

Моральний занепад у кольорах веселки

Кремль витрачає значний час і зусилля на спотворення суспільного дискурсу в Росії задля просування ідеї моральної та цивілізаційної переваги Росії над Заходом. Вони навіть придумали зневажливий узагальнюючий термін для позначення того, що не так з Європою. Цей термін — «Гейропа» — несе ідею про те, що в Європі «геї». Для Кремля бути геєм — це синонім абсолютного морального краху й дегенерації, тому, на його думку, Європа прямує до занепаду разом із веселковими прапорами. Зазвичай Кремль протиставляє цій ідеї образ духовно цілісної Росії, яку він вихваляє.

Цей образливий термін тепер повсюдно використовується в російському антизахідному дискурсі. Однак спочатку його вживали в контексті «Євробачення» у 2014 році. Відтоді кремлівські рознощики дезінформації намагаються виставити «Євробачення» як своєрідний символ західного «виродження».

Наче токсичний колишній

У 2022 році Європейська спілка радіомовлення і телебачення (ЄСРТ) нарешті допомогла Росії врегулювати її внутрішній конфлікт із «Євробаченням». Країну цілком виключили з конкурсу через розв’язання неспровокованої масштабної військової агресії проти України.

Попри всю проросійську риторику, що очорнювала «Євробачення», рішення ЄСРТ, мабуть, дуже зачепило Кремль, адже наступні конкурси, позбавлені «моральної праведності» російських учасників, зустрічалися з іще більшою агресією, ніж раніше. «Євробачення-2024» у шведському Мальме — наочний приклад цього. «Російська газета», офіційне видання російського уряду, цитувала речницю МЗС Росії Марію Захарову, яка заявила, що конкурс «перевершив будь-яку оргію, шабаш чи ритуальне блюзнірство».

Один із прокремлівських аналітичних центрів зауважив, що конкурс 2024 року виграв «гомосексуал зі Швейцарії», і висловив думку, що це є беззаперечним доказом «виродження Європи». Ще один проросійський вебсайт оголосив «Євробачення» «болотом аморальності, антихристиянства й руйнівних антицінностей».

Бачення російської душі

Щось треба було робити. Як стверджував один російський депутат, «Євробачення» стало шкідливим для дітей. Держава мала забезпечити «поширення й захист традиційних російських моральних і духовних цінностей» перед лицем європейського «гейського наступу». Росії потрібен був негейський аналог «Євробачення».

Тож 3 лютого 2025 року Путін видав указ про створення саме такого аналога — пісенного конкурсу «Інтербачення». Ідея не нова: пісенний конкурс «Інтербачення» був спробою блоку під керівництвом Радянського Союзу створити власну версію «Євробачення» за часів холодної війни та проводився з перервами в період між 1965 і 1980 роками. Відродження конкурсу нині — це не просто ностальгійний жест, це свідоме посилання на радянську спадщину, яку сучасна Росія, здається, дедалі більше прагне відтворити.

Тримати віжки міцно

Указ Путіна також передбачає створення наглядової ради для контролю над конкурсом, підвищення його міжнародного престижу й регулювання його висвітлення в ЗМІ. Заступник керівника адміністрації Путіна Сергій Кірієнко очолить наглядову раду. До речі, він також щиро вірить, що суспільство слід програмувати, є одним із піонерів сучасної методології дезінформації та правою рукою й «вирішувачем» Путіна.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров запевнив громадськість, що «Інтербачення» буде вільним від будь-яких «збочень і глузувань із людської природи». Один учасник — Білорусь — уже підтвердив свою участь. Можливо тому, що Путін особисто попросив про це Лукашенка під час нещодавньої зустрічі. Серед інших очікуваних учасників можуть бути Азербайджан, Бразилія, Китай, Киргизстан і Куба, також імовірною є участь представників країн Близького Сходу.

Майданчик для пропагандистських рупорів Кремля

На папері, лідер попчартів кожної країни-учасниці представлятиме свою націю. У випадку Росії головним претендентом є, що не дивно, відомий прихильник Путіна, проросійська попзірка Ярослав Дронов, відомий як Шаман. Його пісня «Встанем» (Час підніматися) відкривала мітинг за участю Путіна у 2022 році та згодом стала своєрідним військовим гімном, що звучить у контексті російської агресії проти України.

Ще в одному «шедеврі» — «Я русский» — Шаман гордо заявляє: «Я русский всему миру назло». Войовнича естетика Шамана та його націоналістична риторика спричинили порівняння з Німеччиною 1930-х років, деякі користувачі соцмереж навіть стикались із судовими позовами через порівняння його з виконавцем Гітлер’югенду у фільмі Боба Фосса «Кабаре».

Культурна війна

Це значною мірою відрізняється від ситуації 2003 року, коли Росію на «Євробаченні» представляв дует «Тату», який позиціонував себе як лесбійська пара. Тоді важко було уявити, що колись Росія фактично заборонить людям відкрито заявляти про свою сексуальну орієнтацію, вигадавши «міжнародний ЛГБТ-рух» і оголосивши його «екстремістським».

Очевидно, що рішення відродити «Інтербачення» стосується не стільки музики, скільки культурної війни. Це частина ширшої стратегії Кремля — переосмислити культуру на власних умовах, відкидаючи все, що сприймається як іноземне або надто ліберальне, і ставлячи державу й традиції понад усе. Путінська Росія не просто відвертається від Європи й Заходу — вона позиціонує себе як новий центр влади — амбіція, що поширюється навіть на конкурси поппісні.

Не дайте себе обманути!