Стратегія Кремля щодо дестабілізації України в післявоєнний період

Хоча мирні переговори згодом і можуть змусити зброю замовкнути, кремлівський апарат дезінформації вже розробляє та просуває наративи, спрямовані на розкол повоєнної України.

Через три роки після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну перспектива мирних переговорів між Україною та Росією стає дедалі більш реальною. Ні для кого не новина, що дезінформаційний апарат Кремля вже формує підґрунтя для чергової кампанії, спрямованої на спотворення громадської думки на користь Росії.

Аналізуючи тенденції, які ми виявили впродовж майже десяти років спостережень за прокремлівськими ЗМІ й викриття їхньої жовчі, ми визначили низку можливих наративів та операцій інформаційного маніпулювання, які Кремль використовуватиме, прагнучи підірвати повоєнний суверенітет України.

Контроль над наративом умов миру

Як ми вже бачили, Москва продовжує представляти свої ультиматуми як «єдиний шлях до миру», водночас зображуючи Україну та Європейський Союз перешкодами на цьому шляху. Кремль, імовірно, продовжить хибно представляти Захід, а особливо НАТО, як агресора, який «спровокував» війну в результаті «розширення на схід», щоб виправдати повномасштабне вторгнення Росії як оборонний акт. Мета такого підходу — вселити ідею про те, що вступ України до НАТО є остаточною червоною рисою в будь-яких переговорах.

Хоча теоретично Кремль може прийняти можливість вступу України до ЄС, Росія, найімовірніше, наполягатиме на більш віддалених термінах (2035, 2040 р. або навіть пізніше), паралельно запускаючи двосторонню кампанію дезінформації.

По-перше, для українців буде продовжено наратив про те, що ЄС перетворить їхню країну на «колонію», призведе до деіндустріалізації та захоплення земель багатими європейцями. По-друге, громадян ЄС Росія переконуватиме, що «корумповані українські еліти» розкрадуть європейські кошти, а витрати на відновлення країни «розорять ЄС».

Дискредитація української влади

Прокремлівські ЗМІ давно стверджують, що термін дії мандата президента Зеленського закінчився у квітні 2024 року, що робить його «нелегітимним». Крім необґрунтованих заяв про нелегітимність, президент Зеленський став мішенню прокремлівської наклепницької кампанії, у межах якої його називають «нацистом», «диктатором» і «корумпованим», не кажучи вже про інші звинувачення. Схожі дезінформаційні наративи мають подвійну мету — спробувати послабити позиції України на міжнародних переговорах і посилити внутрішні розбіжності в українському суспільстві.

Хоч би якої форми не набули мирні переговори, Москва, імовірно, наполягатиме на тому, щоб Україну представляли конкретні особи, зокрема, можливо, навіть проросійські політики. Якщо ж їх не долучать до української делегації, Росія може поставити під сумнів легітимність будь-якої угоди, яку підписало нинішнє керівництво України, а також вимагати негайного проведення президентських виборів, де Кремль зможе задіяти свої інформаційно-психологічні операції.

Ця тактика відображає знайомий підхід Кремля — оскарження легітимності демократичних інститутів задля створення управлінського вакууму, який згодом можна використати у власних інтересах. Створюючи невизначеність щодо того, хто має повноваження представляти Україну, Росія прагне послабити її позиції та водночас посилити свій вплив за столом переговорів.

Під прицілом післявоєнні вибори

З огляду на добре задокументовану історію втручання Кремля у вибори (див., наприклад, тут, тут і тут), немає жодних сумнівів, що прокремлівський дезінформаційний апарат націлиться на вибори в післявоєнній Україні.

Москва, імовірно, спробує дискредитувати активних прихильників суверенітету й територіальної цілісності України, водночас просуваючи проросійських кандидатів, які обіцяють «примирення» з Росією. Останні можуть робити гучні заяви про повернення вимушених переселенців до їхніх домівок та укладення вигідних енергетичних угод, а це саме ті обіцянки, які Москва охоче підтримає.

Кремль цілеспрямовано впливатиме на внутрішньо переміщених осіб, нав’язуючи їм думку, що українська влада «зрадила» їх, «поступившись територіями» в межах можливого мирного договору. Водночас Росія намагатиметься знизити явку проукраїнських виборців, породжуючи цинізм через наративи про те, що всі кандидати однаково корумповані, а для простих громадян нічого не зміниться незалежно від результату голосування.

Якщо ці тактики не спрацюють і проукраїнські кандидати таки здобудуть перемогу, Росія поставить під сумнів легітимність виборів, заявивши, що проросійським кандидатам не дали можливості вільно проводити кампанію, а також пославшись на обмеження в ЗМІ та порушення на виборчих дільницях, які начебто ставлять під питання результати голосування. Аналогічні методи вже застосовувалися для втручання у вибори в Молдові. Безсумнівно, Кремль також розглядає Грузію як джерело натхнення.

Довгострокова стратегія Кремля: приховані механізми

Кремлівська дезінформація живиться природними розколами, що виникають у постконфліктних суспільствах. Вони роблять ставку на втому від війни й політичну амнезію.

Майбутнє припинення вогню та, зрештою, мир порушать складні питання примирення, відновлення та відповідальності — актуальні теми, які російська дезінформація використовуватиме, поширюючи наративи, покликані розколоти українське суспільство за регіональною, мовною, культурно-релігійною чи політичною ознакою.

Шлях до тривалого миру вимагає не лише дипломатичних угод, а й справжнього розуміння довгострокових стратегічних цілей Росії, які вміло маскуються поточними маніпулятивними кампаніями Кремля. Більш ніж десятирічна війна Росії проти суверенітету України триватиме в інформаційному просторі навіть після завершення фізичної битви.

Не дайте себе обманути! Підтримуйте Україну!