Білорусь: фіктивні вибори Лукашенка й перехід до китайської політичної моделі
Двадцять шостого січня 2025 р. білоруський диктатор Олександр Лукашенко оголосив про свою «приголомшливу» перемогу на сьомих президентських виборах, заявивши про рекордний показник у 86,8 % голосів. Отже, він подовжив своє правління до 2030 року. Якщо все піде за його планом, на той час 76-річний Лукашенко правитиме Білоруссю протягом 36 років.
Ці так звані «вибори» проходили в умовах надзвичайних заходів безпеки й репресій і в атмосфері тотального страху, про що ми розповідали тут. Схоже, Лукашенко досі травмований масовими продемократичними протестами, які відбулися по всій Білорусі у відповідь на фальсифіковані вибори 2020 року. Саме тому він зробив усе, щоб події 2025 року розвивалися за його сценарієм, без будь-яких сюрпризів. Із 2020 року країна зіткнулася з безпрецедентною хвилею політичних репресій, вигнанням із Білорусі понад 350 000 прихильників демократії, а також знищенням громадянського суспільства і незалежних ЗМІ (див. тут).
Лукашенко дав зрозуміти, що не терпітиме навіть найменших проявів суспільної незгоди. Тож справедливо припустити, що на цих «виборах», найімовірніше, була найнижча реальна явка за всю історію. Виборчі дільниці, вулиці та площі країни здавалися порожніми.
Цікаво, що вперше в історії Лукашенку довелося обмежити масштаб свого «електорального тріумфу». Він не наважився перевершити результат Володимира Путіна на виборах 2024 року, який в оголошенні про свою перемогу заявив, що набрав 87,2 % голосів. У такий спосіб Лукашенко підкреслив свою лояльність і підпорядкованість своєму геополітичному господареві в Москві.
«Китайська модель» і скасування прямих виборів у Білорусі
Попри цей потьомкінський театр Лукашенко, можливо, наблизився до ідеї скасування прямих виборів і переходу до висунення кандидатів до парламенту, оскільки більше нема потреби симулювати демократичні процеси.
Через кілька днів після «виборів», 30 січня, голова білоруської виборчої комісії Ігор Карпенко зробив кілька примітних заяв про результати. Якщо коротко, то, як запевняє Карпенко, китайська політична система є більш чесною щодо своїх громадян, ніж західна демократична багатопартійна модель, а Комуністична партія несе відповідальність за долю країни, на відміну від Заходу, де незрозуміло, хто стоїть за численними партіями. Таке мислення Карпенка не тільки ілюструє невіру в людей, а й багато в чому є конспірологічною теорією.
Такими заявами високопоставлений представник Лукашенка відчинив двері для можливості скасувати прямі президентські вибори в Білорусі, заявивши, що «цілком можна обговорити питання про вибори Президента через Усебілоруські народні збори. Це питання залежить від волі народу й Конституції».
Що таке «Усебілоруські народні збори»?
У 1996 році Лукашенко створив інститут «Народні збори», і в його еволюції помітна чітка тенденція.
У 2011 році цей орган проголосили «вищим представником волі народу» і «вищою формою демократії». Згодом, у 2016 році Лукашенко заговорив про те, щоб наділити Збори конституційними повноваженнями.
Після внесення змін до Конституції у 2022 році «Народні збори» стали «вищим представницьким органом» країни, перетворившись на білоруський аналог Верховної Ради СРСР або Всекитайських зборів народних представників.
Хто голова цього органу? Так, у квітні 2024 року головою було призначено Лукашенка, тоді ж було обрано президію, яку очолив він же.
Насправді замість бути обраними всіх делегатів Зборів висувають безпосередньо Лукашенко та його адміністрація. Кожні п’ять років Лукашенко використовує ці «Збори», щоб отримати «народне благословення» на правління або щоб заявити про «повну народну підтримку» його політики після перемоги на виборах.
Очікується, що наступне засідання Усебілоруських народних зборів відбудеться у квітні 2025 року. Безумовно, Збори звеличуватимуть «електоральний тріумф» Лукашенка й демонструватимуть «цілковиту народну підтримку» його політики.
Лукашенко переходить до моделі Китаю/СРСР?
Сигнали про скасування прямих президентських виборів у Білорусі — ще одне свідчення бажання самого Лукашенка перейняти сучасну «китайську» політичну модель, на яку він натякав у серпні 2022 року. Він міг би внести зміни в будь-який момент через Усебілоруські народні збори, що, як уже зазначалося, мають конституційний статус вищого представницького органу країни.
Це означає, що в будь-який момент у майбутньому Народні збори можуть заявити, що «білоруси хочуть установити вищу форму демократії й нехай Президента обирають найнадійніші народні депутати». Державна пропаганда, найімовірніше, пояснить цей політичний зсув тріумфом «істинної демократії». Позбувшись «фальшивих» норм, нав’язаних «корумпованими західними ліберальними демократіями», Білорусь матиме політичну модель суперпрезидентського правління, радше схожу на китайську.
Така модель із шумним схваленням від маріонеток також нагадує модель, яку використовували в Радянському Союзі, де нікого з вищих державних чиновників не обирали безпосередньо, а фактичних лідерів із числа комуністів обирали через інтриги у вузьких колах Політбюро партії.
Лукашенко, можливо, думає про це політичне зрушення у зв’язку з непередбачуваним станом свого здоров’я та постійним страхом перед білоруським суспільством, яке кинуло виклик його правлінню у 2020 році. Звісно, йому було б набагато зручніше, якби Президента обирали його маріонеткові депутати в Народних зборах замість нинішньої моделі «загальнонаціональних виборів». Оскільки жах протестів 2020 року досі переслідує його, Лукашенко може бути занадто наляканий, щоб і далі влаштовувати навіть цілком фальсифіковані вибори.
