Відключення Starlink викриває військову залежність Росії
Залежність Росії від американських технологій ущент розбиває кремлівський наратив про непереможність і уповільнює її наступ на фронті.
Наратив про непереможність Росії став одним із центральних елементів пропаганди під час повномасштабного вторгнення в Україну. Це питання вже розглядалося в нещодавній статті. Віра у велич і самодостатність російської армії перетворилася на мантру кремлівської пропаганди. Однак війна проти України показала світові, що цей наратив — як і міф про технологічну перевагу Росії над західною зброєю та технологіями — далекий від правди. Нещодавнє відключення російських військ від супутникової системи зв’язку Starlink яскраво підтверджує це. Російські війська залишилися без можливості координувати свої дії. У результаті їхній наступ сповільнився, а Україна отримала можливість відкинути ворога.
Сліпі й глухі на фронті
На початку лютого 2026 року російські війська на окупованих українських територіях зіткнулися з раптовою кризою. За одну ніч система супутникового зв’язку Starlink перестала працювати вздовж усієї лінії фронту. Тимчасом офіційні вузли зв’язку під управлінням Сил оборони України продовжували працювати без перебоїв.
Російська сторона зазнала потужного удару: сили загарбників опинилися відрізаними від командних пунктів. Збій у роботі терміналів Starlink спричинив серйозні проблеми з координацією між підрозділами, логістикою та використанням дронів — як наземних, так і повітряних. За даними Інституту вивчення війни (ISW), блокування незареєстрованих терміналів Starlink суттєво ускладнило російські військові операції та обмежило здатність армії завдавати тактичних ударів. У результаті темп російського наступу став найповільнішим за останні два роки.
Можливість для України
Намагаючись продемонструвати впевненість за несприятливих умов, російська машина іноземних інформаційних маніпуляцій і втручань (FIMI) повернулася до своєї звичної тактики заперечення реальності. Речники Кремля стверджували, що командування та контроль військ залишалися стабільними завдяки складній та диверсифікованій мережі зв’язку. Російські військові керівники наполягали, що втрат не було і що армія не залежала від західних терміналів зв’язку. Генеральний штаб стверджував, що деякі російські підрозділи нібито використовували термінали Starlink виключно для введення в оману українських військ.
Реальність виявилася іншою: «Усе, що у нас залишилося, — це радіо, кабелі та голуби», — каже російський солдат у перехопленій передачі, яку цитували в репортажі Politico. Без надійного зв’язку російські війська втратили можливість ефективно керувати дронами та утримувати оборонні позиції. За словами головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, Україна використала цю можливість. За кілька тижнів українські сили оборони звільнили вісім населених пунктів і понад 400 квадратних кілометрів території, скориставшись крахом російського командування та зв’язку.
У лютому 2026 року вперше з часів Курської наступальної операції українські сили оборони повернули під свій контроль більше території, ніж змогла захопити Росія. Українська наступальна операція триває, як і проблеми російської армії зі зв’язком.
Російський аналог Starlink?
Наразі російські воєнні кореспонденти та аналітики активно просувають знайомий наратив, закликаючи бойові підрозділи зберігати терпіння, доки не буде відновлено так звану невразливість російської армії. Посадовці також заявляють, що Росія готується до створення супутникового угруповання «Рассвет», яке подають як аналог Starlink і навіть описують як систему, що перевершує наявні. Згідно з офіційними заявами, перші супутники планується вивести на низьку навколоземну орбіту вже в першому кварталі 2026 року. Прокремлівські експерти також стверджують, що початковою метою є розгортання щонайменше 300 супутників, а згодом угруповання буде розширено до 950 одиниць.
У січні 2026 року російські медіа тихо повідомили, що запуск 16 перших експериментальних супутників на низькій орбіті було відкладено на невизначений термін. Спочатку супутники планували розгорнути у 2025 році. Офіційні плани передбачали виведення на орбіту 156 супутників до 2026 року. Натомість затримки та виробничі дефіцити продовжують зсувати терміни реалізації проєкту далі в майбутнє.
Тимчасом Москва обіцяє швидке розгортання власного широкосмугового угруповання з 2023 року, включно з частим запуском ракет з десятками супутників. Насправді прогрес зупинився: на орбіті зараз перебуває лише кілька експериментальних супутників, і експерти скептично налаштовані щодо здатності Росія розгорнути робочу мережу найближчим часом. «Російський Starlink» починає виглядати не як неминучий прорив, а як чергова технологічна обіцянка, яка тихо розвіюється.
Падіння міфу про технологічну перевагу
Хоча пропагандистська машина Кремля продовжує малювати райдужну картину для російських фахівців з комунікацій, Росія наразі не має повноцінної заміни Starlink, і найближчим часом її не очікується. У результаті російські війська змушені покладатися на наземні засоби зв’язку, у деяких випадках буквально прокладаючи кабелі під обстрілом українських сил.
Незалежно від того, як голосно російська дезінформаційна машина рекламує свою новітню зброю та технологічні прориви, справжній стан справ залишається незмінним — армія, яку дехто називає другою за силою у світі, у війні критично залежить від американських цивільних технологій.
