Як побачити повну картину: новий спосіб відстеження російської діяльності FIMI

Російські кампанії з дезінформації не є випадковими. Вони організовані та послідовно вибудувані. Їхня мета — маніпулювати тим, як люди думають, голосують і довіряють державним і суспільним інституціям. Попри багаторічні дослідження та моніторинг, заходи реагування на ці операції залишаються фрагментарними. Відсутність скоординованої звітності та спільної аналітичної рамки для аналізу дезінформації призводить до дублювання зусиль. Це, своєю чергою, знижує ефективність протидії FIMI.

Саме тому EU DisinfoLab разом з партнерами — Європейською службою зовнішніх справ (EEAS), Viginum, DFRLab, CheckFirst, Cassini та Auswärtiges Amt — опублікували звіт «Створення загальної оперативної картини FIMI». У звіті пропонується чітка термінологія. Також у ньому представлено нову модель для визначення, виявлення, опису та порушення роботи операцій FIMI.

FIMI часто губляться в термінологічній плутанині

Одна з головних проблем — термінологія. У звітах часто плутають такі слова, як випадки, операції, кампанії або суб’єкти загрози, наче вони означають те саме. Це створює «концептуальний шум»: дублювання зусиль, плутанину щодо того, хто за чим стоїть, та втрачені можливості для ефективного реагування.

Щоб розв’язати цю проблему, у звіті використовується модель «Набору інформаційних маніпуляцій» (Information Manipulation Set, IMS), розроблена французькою агенцією Viginum. IMS описує впізнаваний патерн поведінки, характерний для конкретних суб’єктів дезінформаційної діяльності. Він охоплює їхні інструменти, методи, платформи й тактики з плином часу. На основі цього підходу модель було застосовано до чотирьох добре задокументованих операцій: Двійник (Doppelganger), Шторм 1516 (Storm-1516), Підрив (Undercut) та Перевантаження (Overload).

Від ярликів — до реальної поведінки

Розгляньмо відомий ярлик «Двійник» (Doppelganger), який часто використовують як загальний термін для багатьох прокремлівських заходів впливу. Але підхід IMS показує, що ці операції не ідентичні. Деякі з них видають себе за справжні медіа. Інші створюють з нуля фальшиві «альтернативні» новинні бренди. Деякі значною мірою покладаються на відео, інші — на клоновані вебсайти або платну рекламу. Якщо аналізувати не лише зміст повідомлень, а й те, як працюють ці операції, їх можна чітко розрізнити. Це дає змогу простежити їхнє походження до конкретних мереж, зокрема до російських організацій, що перебувають під санкціями ЄС, як-от Агенція соціального дизайну.

Загалом IMS можна розуміти як «цифровий відбиток» суб’єкта загрози. Він об’єднує поведінку, інструменти, тактики, техніки, процедури та ресурси, які використовує той самий суб’єкт. Це відбувається незалежно від того, чи цей суб’єкт уже відомий, чи ні. Суб’єкт загрози контролює IMS і за його допомогою проводить кампанії інформаційного впливу. Такі кампанії згодом можна розділити на окремі операції або випадки.

Як працює ланцюжок дезінформації

Модель IMS зміщує фокус уваги з окремих публікацій або фейкових статей на ланцюжок постачання дезінформації. Вона допомагає визначити, хто створює контент, хто його поширює, які платформи та сервіси це уможливлюють і де шукати вразливі місця.

У результаті модель забезпечує такі можливості:

• колективне й обґрунтоване визначення відповідальних,
• виявлення вразливостей в операціях FIMI,
• оцінка ефективності контрзаходів проти кампаній FIMI.

Основні висновки експертної групи

Підхід IMS має свої обмеження. Його головний виклик — це співпраця. Державні органи та приватні організації працюють за різними мандатами та пріоритетами. Це ускладнює підтримку стабільної співпраці. Хоча модель IMS покращує аналіз дезінформації, її повний потенціал залежить від більш тісної та послідовної співпраці між дослідниками та аналітиками.

Експертна група дійшла трьох основних висновків. По-перше, IMS дає змогу виявляти причетність до інформаційних операцій колективно, а не ізольовано. По-друге, дезінформаційні мережі — зокрема ті, якими керує Росія та інші суб’єкти, — покладаються на фінансових та операційних посередників, у тому числі розташованих у ЄС. По-третє, модель здатна посилити як розробку, так і застосування санкцій. Вона покращує виявлення мереж, посередників і структур, що стоять за операціями FIMI. Надаючи чіткіше уявлення про те, як функціонують ці мережі, модель IMS сприяє застосуванню більш цілеспрямованих, обґрунтованих санкцій, які краще відповідають реальній практиці дезінформаційних кампаній.

За допомогою аналітичного інструменту мапування Cassini експерти відстежили кампанії, пов’язані з Агенцією соціального дизайну по всій Європі. Їхній аналіз показав, що санкції не завадили цим мережам і надалі використовувати технічних посередників, служби маскування, провайдерів хостингу та рекламну інфраструктуру. Це відбувається в кількох державах-членах ЄС. У звіті робиться висновок, що ця тривала діяльність вказує на слабкість у застосуванні санкцій, а не на відсутність доказів.

Інструментів замало: потрібні дії та співпраця

Звіт чітко вказує: недостатньо кращих інструментів, якщо не посилюється співпраця і застосування санкцій.

У ньому рекомендується:

• стабільне фінансування для довгострокової співпраці між державними та приватними суб’єктами,
• більша прозорість платформ щодо того, як працюють мережі дезінформації,
• маркування IMS у базах даних щодо заблокованого контенту для підвищення загальної обізнаності.

Для підвищення ефективності санкцій рекомендується:

• посилення доказової цінності розслідувань на основі відкритих джерел,
• поліпшення координації застосування санкцій,
• цільове налаштування санкцій для більш ефективного руйнування мереж FIMI.

Дезінформація є скоординованою загрозою. Для боротьби з нею необхідні спільне бачення та спільна відповідальність. Не менш важливою є політична воля діяти на основі вже наявних знань.

Повний звіт можна прочитати тут.