Від заперечення до маніпуляцій: як Кремль адаптує дезінформацію про клімат
В останній хвилі наративів щодо клімату, які поширює Кремль, тема зміни клімату стає інструментом для підсилення звичних штампів дезінформації: так званий авторитаризм і лицемірство ЄС, нібито занепад Європи, який вона сама спричиняє санкціями проти Росії та, зрештою, твердження про те, що в Європи немає іншого вибору, окрім як відновити відносини з Росією як постачальником дешевої нафти та газу.
Раніше зміна клімату була маргінальною темою в кремлівській пропаганді. Про неї згадували рідко, а коли згадували, це часто супроводжувалося абсурдними твердженнями або відвертим запереченням. Однак у міру того, як наслідки зміни клімату стає дедалі важче ігнорувати (в тому числі й у самій Росії), прокремлівські медіа здебільшого припинили її заперечувати. Натомість вони інтегрували цю тему у свою екосистему дезінформації. Замість заперечення проблеми тепер вони дискредитують запропоновані рішення.
«Зелена диктатура» ЄС
Російські FIMI (іноземні інформаційні маніпуляції і втручання) стають дедалі помітнішим чинником у поширенні дезінформації щодо енергетики та клімату. Пов’язані з Москвою проксі-ресурси використовують соціальні мережі для поширення оманливих наративів щодо енергетичної та кліматичної політики, посилюючи повідомлення, спрямовані проти ЄС, і прагнучи підірвати довіру громадськості до європейських інституцій та цілей політики.
Одним із найпідступніших підходів, які використовують у прокремлівських FIMI, є подання кліматичної політики як прихованого механізму контролю. Так звана «тоталітарна сутність» ЄС є одним із найстійкіших наративів Кремля, а також одним із найгнучкіших. У них ухвалені Союзом регламенти часто подаються як доказ авторитаризму. Кліматична та енергетична політика ідеально вписується в цю рамку. Заходи для протидії зміні клімату та підвищення енергоефективності подаються як привід для стеження або атак на індивідуальні свободи та приватну власність: наприклад, «розумні» технології, що дозволяють керувати попитом центрів обробки даних на електроенергію, зображуються як інструменти державного контролю, які Брюссель може використовувати для примусового обмеження споживання електроенергії громадянами. У такий спосіб аудиторію намагаються переконати, що будь-які запроваджені ЄС регуляторні заходи є кроком у бік авторитаризму, і підірвати її довіру до демократичних інституцій.
Кліматична бомба уповільненої дії
Росія сидить на бомбі, яка може вплинути на всю планету. Понад половину її території вкрито вічною мерзлотою — ґрунтом, який тривалий час залишається замерзлим. Зміна клімату спричиняє танення цього ґрунту, що завдає шкоди будівлям, залізницям та газопроводам. У міру танення вічної мерзлоти в атмосферу вивільняються величезні обсяги парникових газів, що ще більше прискорює глобальне потепління. За оцінками, танення вічної мерзлоти може призвести до вивільнення в атмосферу до 240 гігатонн вуглецю у вигляді вуглекислого газу та метану, що потенційно може спровокувати самопідсилюючий цикл потепління.
Російська влада, видно, усвідомлює цю загрозу, зокрема величезні економічні витрати, пов’язані з таненням верхніх шарів вічної мерзлоти. Деформація та просідання фундаментів ускладнюють будівництво нових доріг і пошкоджують наявну інфраструктуру, причому особливо вразливими є ключові для Росії галузі — нафтовидобувна та газова. Кілька років тому танення вічної мерзлоти спричинило ослаблення фундаменту паливного бака поблизу Норильська, призвівши до масштабного витоку, який забруднив прилеглі водойми. Це попередження про те, що Росія, імовірно, дедалі частіше потерпатиме від техногенних та екологічних катастроф. Проте уряд і надалі покладається на видобуток викопного палива як на головне джерело доходів країни, тоді як прокремлівські медіа регулярно висміюють зусилля Європи щодо диверсифікації джерел енергопостачання, називаючи їх економічним самозавданням шкоди. Твердження про те, що кліматична програма ЄС є «економічним самогубством», прирікає Європу на стагнацію та приносить її процвітання в жертву зеленій ідеології, стали основним елементом кремлівських FIMI.
Апокаліпсис для Європи, можливість для Росії
Водночас Кремль використовує тему зміни клімату, нагнітаючи страх і посилюючи побоювання щодо кліматичних загроз і їхніх наслідків. Ці наративи змальовують майбутнє в апокаліптичних тонах, пророкуючи війни за питну воду, стрімке зростання цін на харчові продукти або навіть поширення екзотичних бактерій на європейські пляжі внаслідок танення арктичних льодів. Для Росії зміна клімату подається як можливість: прокремлівські канали стверджують, що танення вічної мерзлоти зробить Сибір «землею майбутнього» та квітучим регіоном. У цьому наративі глобальне потепління є загрозою лише для решти світу, тоді як Росія постає як майбутня безпечна гавань, що обіцяє процвітання тим, хто поділяє її цінності.
Апокаліптичні прогнози часто супроводжуються ще одною звичною прокремлівською тезою: нібито Європа не зможе вижити без дешевої російської енергії. Ресурси, що поширюють FIMI, невпинно повторюють це твердження відтоді, як ЄС почав поступово відмовлятися від імпорту російських енергоносіїв, вводити санкції проти російського енергетичного сектору та вживати заходів проти тіньового флоту. Російські державні медіа та прокремлівські видання регулярно стверджують, що Європі загрожує зима без опалення через низькі запаси газу у сховищах. Це посилює та перебільшує значення поточних дискусій в ЄС щодо належної політики енергетичної безпеки. Пов’язані з цим дезінформаційні наративи спрямовані проти країн, які прагнуть поглибити зв’язки з ЄС. Наприклад, у Вірменії прокремлівські джерела стверджували: європейська інтеграція призведе до скасування пільгових цін на російський газ і до зростання витрат домогосподарств на енергоносії на 350 %.
Під час нещодавньої хвилі спеки FIMI-медіа охарактеризували відсутність кондиціонування у Європі як «бюрократію проти виживання» та процитували російського посадовця Кирила Дмитрієва, який стверджував, що ЄС і Велика Британія «не мають енергії» для роботи кондиціонерів, оскільки відмовилися від російських постачань.
У пропаганди (і Росії) закінчується пальне
Однак пропагандистська машина Кремля працює на останньому подиху. Власна паливна криза Росії, спричинена успішними українськими ударами по нафтопереробних заводах та морській інфраструктурі постачання палива, продовжує поглиблюватися, і влада вже ввела заборону на експорт дизельного пального, намагаючись стабілізувати внутрішні постачання. Багато АЗС закрилися через брак постачань, а біля тих, що ще працюють, утворюються довгі черги. Криза зачіпає навіть життєво важливі служби, такі як лікарні та пожежні підрозділи. Іронічно, що країна, яка роками передрікала неминучий крах європейської економіки через відмову від дешевих російських енергоносіїв, тепер сама стикається з тією самою проблемою, оскільки зростання цін на пальне та перебої з постачанням починають поширюватися на її власну економіку. У цій новій реальності наративи Кремля дедалі більше схожі на проєкцію, адже власні проблеми Росії в них подають як проблеми Європи. Проте Росія сама створила цю кризу, і її рішення просте: припинити війну проти України.
