Жодна криза не має бути змарнована

У методичці кремлівських маніпуляцій кожна криза й кожна трагедія стає стратегічним активом. Ескалація між Ізраїлем та Іраном — не виняток.

Кремлівська машина дезінформації, схоже, керується простим гаслом: жодна криза чи трагедія не має бути змарнована. Для кремлівських пропагандистів навіть урагани, повені, лісові пожежі, політичні перевороти на кшталт Майдану чи збройні конфлікти, як у Газі, — це не трагедії, а лише привід для маніпуляцій там, де інші бачать лише страждання.

Остання ескалація між Ізраїлем та Іраном — яскравий приклад дії цього цинічного принципу. Кремлівські дезінформатори вже почали використовувати поточний конфлікт, вигадуючи наративи, покликані «відбілити» союзників, демонізувати опонентів, відвернути увагу від власної агресії проти України та, зрештою, просувати стратегічні інтереси Росії.

Формування образу невинності

Москва розпочала кампанію з «відбілювання» іміджу Ірану, подаючи теократичний режим, що систематично порушує права людини, як миролюбну державу, яку несправедливо атакують. Прокремлівські ЗМІ активно поширюють відверто неправдиві наративи, стверджуючи, що Іран ніколи не здійснював вторгнення в інші країни, не організовував убивств і не прагнув отримати ядерну зброю.

Такий ревізіоністський погляд на історію повністю ігнорує глибоку залученість Ірану в дестабілізацію регіону через проксі-угруповання, зокрема Хезболлу й хуситів, документально підтверджені вбивства, здійснені за підтримки держави, і значний прогрес у збагаченні урану, що набагато перевищує потреби цивільного населення.

Зосередившись майже виключно на уявній невинності Ірану, Кремль намагається створити враження несправедливих дій з боку Ізраїлю, тим самим посилюючи засудження останнього. У такий спосіб Кремль формує образ Ірану як жертви, що заслуговує на співчуття на світовій арені, спотворюючи сприйняття конфлікту, щоб прикрити союзний режим.

Суверенітет — для себе, але не для інших

Коли ситуація на Близькому Сході загострилася, Путін і Міністерство закордонних справ Росії поспішили засудити авіаудари Ізраїлю по Ірану як порушення національного суверенітету й Статуту ООН. Раптове «відкриття» Кремлем міжнародного права було би зворушливим, якби не було таким відверто цинічним.

Утім, ця раптова відданість міжнародним принципам миттєво зникає, щойно мова заходить про повномасштабне неспровоковане вторгнення Росії в Україну — безпрецедентне порушення суверенітету в Європі після Другої світової війни. Упродовж десятиліть Росія систематично підривала суверенітет України, але тепер, коли це вигідно для обраного наративу щодо Ірану, її керівництво та пропагандистська машина намагаються обстоювати саме ті норми, які вони порушували.

Вибіркове застосування принципу суверенітету демонструє стратегію, за якої трагедії висвітлюються не з принципових позицій, а заради отримання геополітичних дивідендів. Для Кремля міжнародне право, угоди й норми — це лише зручні важелі впливу: їх використовують, коли це вигідно, та ігнорують, коли вони стають незручними.

Лицемірний «миротворець»: вибіркова емпатія заради вигоди

Москва поспішила запропонувати себе як посередника на Близькому Сході, намагаючись зобразити себе як «відповідального гравця на світовій арені». Однак за такою позицією стоять виключно корисливі інтереси.

Як слушно зауважила Верховна представниця ЄС Кая Каллас, коментуючи неспроможність російської позиції: «Очевидно, що Росія… не та і пан Путін… не той, хто може говорити про мир, поки відбуваються такі речі. Його не можна сприймати серйозно як посередника». Каллас також підкреслила лицемірство, додавши: «Слід пам’ятати, що Іран допомагав Росії завдавати ці удари, зокрема по Україні, і їхня співпраця в цьому напрямі триває. Тож ні, Росія не може бути посередником, якщо насправді не вірить у мир».

Раптова стурбованість Росії миром і захистом цивільного населення повністю зникає, щойно мова заходить про її дії в Україні, зокрема навмисні удари по українських лікарнях, школах, житлових будинках і електростанціях. Образ «миротворця» — це чиста театральщина, розрахована на експлуатацію міжнародної уваги, закріпитися в регіоні й підправити зіпсовану репутацію Росії, поки Москва продовжує свою безжальну кампанію терору проти мирного населення України.

Як відверто й цинічно припускали російські ділові ЗМІ, цей конфлікт може принести Росії відчутну вигоду: зростання цін на нафту підтримає підсанкційну економіку, а військова допомога й політична увага Заходу можуть бути відвернені від України.

Не дайте себе обманути!

Цього тижня також на нашому дезінформаційному радарі

• Добре відомий прокремлівський прийом — поширювати голослівні твердження про корупцію — цього разу спрямований проти сенатора США Ліндсі Ґрема та ще 22 членів Конгресу. У цих заявах стверджується, що вони збагачуються за рахунок України. Це звинувачення, як і зазвичай, не підкріплене доказами та стверджує, що ці конгресмени привласнюють українські кошти на суму, яка значно перевищує кілька тисяч доларів, хоча жодних конкретних даних не наведено. Показово, що ця наклепницька кампанія з’явилася відразу після того, як Ґрем висунув законодавчу ініціативу щодо розширення санкцій проти Росії. Подібні твердження походять від добре відомих прокремлівських пропагандистських інформагентств, таких як «Спутнік» і RT, що раніше вже поширювали повністю спростовані заяви, наприклад про американські біолабораторії в Україні та французьких військових на українській території. Якщо джерела систематично поширюють брехню й фальсифікації, їхні чергові звинувачення заслуговують на аналогічний рівень скепсису.
• Прокремлівські ЗМІ перекрутили значення першого в історії Німеччини Національного дня ветеранів, зобразивши його як зловісне відродження нацистського мілітаризму та стверджуючи, що вшанування ветеранів Бундесверу нібито відзначає СС і солдатів вермахту. Цей абсурдний дезінформаційний наратив стверджує, що Німеччина пробуджує свій «історичний архетип», відроджуючи ідею нового «дранґ нах Остен» («натиск на Схід») проти Росії нібито під керівництвом підступних «англосаксів». Насправді все значно простіше: у квітні 2024 року парламент Німеччини запровадив День ветеранів, присвячений ушануванню нинішніх військовослужбовців Бундесверу, які беруть участь у міжнародних миротворчих місіях, а не нацистських формувань. Ця дезінформація відповідає типовій тактиці Кремля: зображати останні оборонні рішення Німеччини як «розпалювання війни», мілітаризм і «нацизм», навмисно ігноруючи її законне право на самооборону від тривалої російської агресії, що загрожує безпеці всієї Європи. Підтримка України з боку Німеччини ґрунтується на захисті міжнародного права й суверенітету України.
• Ще одна конспірологічна теорія підняла свою потворну голову з прокремлівського болота дезінформації: у ній стверджується, що НАТО «нав’язує» молдаванам ідеологію ЛГБТІК+ у межах змови, покликаної налаштувати їх проти Росії та підірвати православне християнство. Цей хибний наратив з’явився після того, як 15 червня вулицями Кишинева пройшов марш солідарності Молдови. У цій конспірологічній теорії активістів ЛГБТІК+ зображають пішаками НАТО в геополітичній грі, розпалюючи гомофобні настрої задля просування звичних прокремлівських наративів про «кольорові революції», спонсоровані Заходом, і про буцімто оточення Росії. Ця дезінформаційна кампанія має подвійну мету: підірвати суспільну єдність у Молдові й підготувати ґрунт для дискредитації її проєвропейського курсу напередодні парламентських виборів у вересні 2025 року. Експлуатація гомофобії залишається добре відпрацьованим і часто застосовуваним інструментом в арсеналі кремлівської дезінформації, особливо в соціально консервативних регіонах, де її застосовують для того, щоб подати базові права людини як «нав’язування ззовні».