Європа чи Китай: хто є головним економічним партнером Африки?
Світ дедалі більше звертає увагу на Африку. І тут можна виокремити двох ключових гравців — Китай і Європейський Союз (ЄС). Китай часто потрапляє в заголовки новин завдяки будівництву доріг і наданню кредитів, тож його часто сприймають як головного торговельного партнера та найкращого союзника Африки. Проте ця історія більше схожа на міф, ніж на факти. Справжнє питання полягає не лише в тому, хто дає більше грошей. Питання в тому: хто підтримує Африку на шляху до сталого розвитку — через створення робочих місць, шкіл і розбудову міцної економіки?
За останні два десятиліття Китай став важливим гравцем в Африці, особливо після заснування Форуму китайсько-африканського співробітництва (FOCAC) у 2000 році. Обсяги торгівлі, інфраструктурних проєктів і кредитування суттєво зросли. Утім, Європа й надалі залишається найбільшим торговельним партнером Африки, провідним іноземним інвестором та основним джерелом офіційної допомоги розвитку (ОДР).
ОДР — це форма урядової підтримки, спрямована на покращення умов в інших країнах, зокрема у сферах освіти, охорони здоров’я та зайнятості. ЄС і більшість його держав-членів входять до Комітету з питань допомоги розвитку (DAC) Організації економічного співробітництва й розвитку (ОЕСР), який перевіряє та контролює ефективність використання коштів, виділених на розвиток. Це означає, що Європейський Союз і його держави-члени надають спільну допомогу безпосередньо на підтримку африканських суспільств і відстежують, куди спрямовуються кошти. У 2022 році ЄС і його держави-члени надали 19,9 мільярда доларів у межах ОДР. Китай, який не звітує за стандартами ОЕСР і часто поєднує допомогу з комерційними кредитами, за оцінками, надав у тому ж році від 5 до 7,9 мільярда доларів на зовнішню допомогу.
Разюча різниця в прямих іноземних інвестиціях
У сфері інвестицій ЄС упевнено втримує лідерство: у 2022 році загальний обсяг його прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в Африку становив 309 мільярдів євро. Очікується, що ці інвестиції зростатимуть із появою стратегії «Глобальний шлюз» (Global Gateway), яку ЄС запустив у 2021 році. Стратегія орієнтована на розвиток сталої інфраструктури та зміцнення економічних партнерств, причому понад половину її ключових проєктів спрямовано саме на Африку, зокрема в галузях енергетики, транспорту, цифрових технологій і сільського господарства.
Хоча обсяги прямих іноземних інвестицій Китаю в Африку виглядають скромно порівняно з його інвестиціями в інші регіони, з 2003 року вони стабільно зростають: із 75 мільйонів доларів до 3,96 мільярда у 2023 році. Здебільшого інвестиції було виділено для таких країн, як Нігер, ПАР, Ангола й Республіка Конго. У різних регіонах Африки Китай фінансував об’єкти критичної інфраструктури, зокрема дороги, залізниці, порти, телекомунікаційні мережі, а також будівництво урядових установ. Водночас багато які із цих проєктів, як-от залізниця Момбаса — Найробі в Кенії, супроводжуються кредитами із жорсткими умовами. Також останнім часом Китай помітно скорочує свої витрати в цьому напрямі.
Та сама тенденція і в торговельному балансі
Торговельні тенденції також демонструють суттєві відмінності. У відносинах із Європою Африка продає більше, ніж купує, тобто має активне сальдо торговельного балансу. У 2022 році Африка експортувала до ЄС товарів на 247 мільярдів доларів, а імпортувала — на 187 мільярдів. З Китаєм ситуація протилежна: експорт з Африки становив 118 мільярдів доларів, а імпорт — 164 мільярди, що призвело до дефіциту торговельного балансу на користь Китаю в розмірі 40 мільярдів доларів. Це означає, що Африка витрачає більше, ніж заробляє, а з континенту виводиться більше коштів, ніж залишається. Це також свідчить про значну залежність Китаю від африканської сировини й про те, наскільки важливо для Африки розвивати експорт готової продукції з більшою доданою вартістю.
І Китай, і Європа прагнуть співпрацювати з Африкою. Але головне питання полягає в іншому: яке саме партнерство допомагає молодим африканцям будувати майбутнє з кращими робочими місцями, якіснішою освітою та економікою, що розвивається й управляється африканцями?
Європа імпортує більше африканських товарів, робить більше довгострокових інвестицій і надає допомогу розвитку з чіткими механізмами контролю та підзвітності. Китай пропонує фінансування та інфраструктурні проєкти, але поки що не може зрівнятися з ЄС ані за масштабами інвестицій, ані за торговельним балансом.
То чи справді Китай є найбільшим і найкращим партнером Африки? Заголовки можуть легко із цим погодитись, але факти свідчать про інше. Якщо йдеться про стале зростання, якісні робочі місця й реальні інвестиції в людей, партнерство Африки з Європейським Союзом переважає в усіх ключових категоріях. Настав час забути про міфи й подивитися на спрямування коштів, вплив цих інвестицій і на майбутнє. Адже Африці потрібні не гучні заяви, а партнери, які будують разом із нею, а не просто для неї.
