Дим, ілюзії та ракети

Минулого тижня Росія знову розіграла спектакль під назвою «мирні переговори» у Стамбулі, і, як і слід було очікувати, усе закінчилося без жодних результатів. Відчутний результат? Черговим обміном полоненими й домовленістю про повернення тіл тисяч загиблих солдатів. Та головне залишилося без змін: Росія й далі відкидає безумовне припинення вогню — вимогу, яку Україна та її союзники вважають життєво необхідною для зупинення кровопролиття.

Москва «пропонує» стандартний кремлівський набір у новій обгортці: дводенне чи триденне перемир’я в «окремих регіонах» (деталі навмисно не розголошують), вимагаючи натомість, щоб Україна відвела війська з окупованих територій, визнала незаконну анексію Криму й чотирьох областей, роззброїлася, відмовилася від вступу до НАТО й навіть надала російській мові статус державної. Іншими словами, це не мир: Україна має капітулювати й переписати свій суверенітет за кремлівськими правилами, щоб залишитися «сферою впливу» Росії. Путін прагне розширення Росії, і це його неприхована ідеологія.

Звинувачення й непохитність

З іншого боку, Україна залишається непохитною: мир можливий лише за умови відновлення територіальної цілісності, виведення російських військ і надання реальних гарантій безпеки. Проте Кремль не прагне досягти справжнього миру. Він продовжує дезінформаційну кампанію: звинувачує Київ у нібито «терактах» на російських воєнних аеродромах і покладає провину на Захід за розв’язання проксі-війни «до останнього українця». Цей наратив — стара кремлівська класика, покликана приховати відповідальність Росії за розв’язання війни й перекласти провину на інших.

Обстріли на тлі переговорів

Під прикриттям заяв про мир Росія продовжувала завдавати ударів дронами навіть у періоди припинення вогню, які ініціювала Москва. Зокрема, цього тижня відбувся п’ятигодинний обстріл Києва. Це чітко демонструє: так звані «мирні ініціативи» Кремля — просто піар-трюк, а не щирі зусилля. Заява Путіна про готовність до переговорів «без умов» — відверта брехня: Кремль раз за разом висуває вимоги, які фактично означають капітуляцію України.

Попри постійні звинувачення з боку кремлівської пропаганди в зриві переговорів, європейські та інші західні союзники насправді прагнуть сталого миру, що ґрунтується на повазі до незалежності й суверенітету України. Спроби звинуватити Бориса Джонсона чи інших європейських лідерів у «зриві» мирних переговорів — це не що інше, як брехня, давно спростована фактами. Вони лише демонструють прагнення Росії посіяти розбрат і сумніви серед союзників Києва.

Димова завіса для агресії

Так звані «мирні пропозиції» Росії — це лише димова завіса, покликана легалізувати її незаконні територіальні захоплення та змусити Україну капітулювати. Україна не відмовляється від миру. Вона відмовляється прийняти поразку на умовах Москви. Доки Москва чіпляється за свої максималістські вимоги та продовжує воєнну агресію, про справжній мир не може бути й мови.

Тож наступного разу, коли побачите заголовки прокремлівських ЗМІ про те, що Росія прагне миру, а винен Захід, пам’ятайте: це чергова дезінформаційна тактика, покликана спотворити правду про війну.

Не дайте себе обманути.

Інші теми цього тижня на радарі EUvsDisinfo

• Москва поширює брехню про те, що Велика Британія, Франція, Німеччина й Польща домагаються припинення вогню лише для того, щоб ввести війська в Україну та втягнути світ у нову війну. Насправді Велика Британія та Франція виступають ініціаторами створення миротворчої місії — «коаліції охочих», до якої входять понад 30 країн. Її мета — контроль потенційного припинення вогню в Україні й захист країни від подальшої російської агресії. Ці зусилля спрямовані на те, щоб забезпечити виконання будь-яких мирних угод і запобігти подальшій ескалації з боку Росії, яка триває попри готовність України припинити вогонь.
• Ще одне хибне твердження стосується нібито арештів громадян у ЄС за так звані «проросійські погляди». Як «доказ» наводиться справа чеської вчительки, обвинуваченої в кримінальному правопорушенні за заперечення, виправдання або спотворення фактів геноциду. Під час занять вона неодноразово поширювала відверто неправдиву інформацію, зокрема стверджувала, що відкрито неонацистські українські військові нібито здирали шкіру з живих російськомовних і спалювали їх, включно з дітьми. Окружний суд засудив її до семи місяців умовного ув’язнення, і вирок ще може бути оскаржено. Суддя наголосив, що вчителька скористалася довірою неповнолітніх учнів, які не могли критично оцінити її слова, і це стало ключовим моментом звинувачення.
• Прокремлівські ЗМІ продовжують поширювати брехню про те, що Бучанську різанину (коли російські війська вбивали мирних жителів в окупованих районах під Києвом на початку 2022 року) нібито інсценувала Україна та країни Заходу. Цей наратив ігнорує неспростовні докази відповідальності Росії, зокрема розслідування ООН, звіти правозахисних організацій і супутникові знімки. Багато країн уже засудили воєнні злочини Росії в Бучі й закликали притягнути винних до відповідальності, попри постійні спроби Кремля заперечувати ці звірства.