Подвійний напад Росії на Україну: удари по енергосистемі та формування наративів
Цієї зими Україна пережила найсуворіші холоди від початку повномасштабної війни, а її енергетична система зазнала невпинних російських ударів, спрямованих на те, щоб холодом змусити цивільне населення підкоритися. Синхронна тривала кампанія FIMI мала на меті подати відключення електроенергії як доказ нібито слабкості України, розколу в суспільстві та втоми Європи. Ці твердження суперечать реальності, і постійна підтримка України з боку громадськості та урядів по всій Європі чітко це демонструє.
Україна пережила найсуворішу зиму з початку повномасштабної війни. Російські атаки на інфраструктуру, що забезпечує опалення та електроенергію, не є новими — вони були характерними і для попередніх зим. Та цього разу удари по енергомережі були тривалими й методичними, навмисно синхронізованими із хвилею сильних холодів, як ми розглядали в попередній статті. Від початку року Україна зазнала понад 200 атак. Водночас упродовж січня 2026 року та на початку лютого температура вдень часто трималася нижче -10 °C, а вночі падала нижче ‑20 °C. Люди залишилися не лише без електроенергії, але й без водопостачання, оскільки труби замерзли та тріснули через тривалий сильний мороз.
З того часу електропостачання вдалося частково відновити, але російські атаки залишили значну частину інфраструктури в руїнах. У деяких регіонах мешканці залишаються без електроенергії до 12 годин щодня. Ситуація особливо складна на півдні країни, який раніше значною мірою покладався на Запорізьку атомну електростанцію, що перебуває під контролем Росії з 2022 року. У січні президент Зеленський оголосив, що пошкоджена система може задовольнити лише близько 60 % звичайного попиту. За словами міністра енергетики Дениса Шмигаля, з того часу Україна відновила лише третину своїх потужностей з виробництва електроенергії. Згідно з оцінками, оприлюдненими президентом Володимиром Зеленським, будівництво нових електростанцій обійдеться більш ніж у 5 млрд євро.
Маніпулятивна подача відключень як історії про крах України
Російські військові стверджували, що електростанції були законними військовими цілями, оскільки нібито постачали електроенергію підприємствам оборонної промисловості. Насправді ж основний тягар атак ліг на цивільне населення. Прокремлівські медіа відкрито заявляли, що кінцевою метою було змусити Україну капітулювати — або, як вони люблять висловлюватися, «примусити до миру». У наративах FIMI стверджувалося, що українці готові поступитися територіями, аби зупинити атаки, і протестують проти уряду, який нібито тримає їх у заручниках. Удари описували як відповідь на атаки України по російській території, які російські джерела називали «терористичними».
Інший поширений у прокремлівських медіа FIMI наратив стверджує, що Європа та її громадяни втомилися підтримувати Україну. Нещодавні опитування показують, що, хоча найближчі до конфлікту країни починають відчувати втому від війни, загальна підтримка України залишається високою. Зимові атаки призвели до зростання підтримки, про що свідчать численні громадські кампанії зі збору коштів, які розгорнулися по всій Європі у відповідь на атаки на українську інфраструктуру.
Реакція Європи: генератори, кошти та непохитна солідарність
Європейські уряди активізували зусилля, щоб допомогти Україні покрити енергетичні потреби. Європейська комісія зі стратегічних резервів передала 447 аварійних генераторів на суму 3,7 млн євро для українських лікарень, притулків та служб життєзабезпечення, а також пожертвувала 50 млн євро для НАК «Нафтогаз України». Загалом з 2022 року ЄС пожертвував Україні 3 млрд євро на енергетичну допомогу та виділив понад 1 млрд євро на відновлення енергетичних мереж України. Фонд підтримки енергетики України, створений Секретаріатом Енергетичного Співтовариства ЄС для спрямування коштів на відновлення енергетичної інфраструктури України, залучив понад 1,5 млрд євро від донорів зі всього світу.
По всій Європі громадські кампанії зібрали мільйони євро для постачання Україні генераторів та опалювального обладнання, щоб допомогти цивільному населенню витримати російські атаки на критичну енергетичну інфраструктуру. У Чехії ініціатива «Подарунок для Путіна» провела кампанію SOS Kyjev, зібравши понад 7,5 млн євро. Французька група Medical Aid Committee Ukraine розподілила понад 1400 генераторів та переносних електростанцій на суму 2,3 млн євро по всій Україні. У Швеції кампанія Ge Ukraina Värme («Зігріймо Україну») надала приблизно 1,425 млн євро школам, лікарням та переселенцям. У Словаччині Teplo pre Ukrajinu («Тепло для України») зібрала понад 1,43 млн євро, а в Польщі Ciepło z Polski dla Kijowa («Тепло з Польщі для Києва») — понад 2,4 млн євро.
Зростаючі гібридні ризики для енергетичної інфраструктури Європи
Війна Росії проти України стала полігоном для випробування нових військових тактик, а атаки на енергетичну мережу можуть становити загрозу всьому континенту. Росія активно використовує тему енергетичної безпеки у своїй дезінформаційній кампанії проти Європи, поширюючи твердження про те, що континент не може вижити без російського газу і що її промисловість зазнає серйозних збитків через перехід на дорожчі джерела енергії.
Водночас Росія вже здійснює гібридні атаки, спрямовані на енергетичну інфраструктуру всередині ЄС. У день вторгнення в Україну хакерська група, пов’язана з Москвою, вивела з ладу системи моніторингу тисяч вітрогенераторів по всій Німеччині, а нещодавно, у грудні, Польща повідомила про атаки на свій енергетичний сектор.
Допомагаючи Україні відновлювати енергетичну інфраструктуру, ЄС також зміцнює власну стійкість до атак та інших загроз критично важливим системам на своїй території. Досвід України з підтримки роботи енергомереж в екстремальних умовах дає Європі цінні уроки про те, як реагувати на майбутні кризи. Водночас не менш важливо зберігати стійкість перед потоком російської дезінформації — і численні ініціативи на низовому рівні, разом із підтримкою уряду, показують, що європейці, як і раніше, віддані підтримці України.
