Перетворення зими на зброю: як проросійські медіа виправдовують удари по українській енергетичній інфраструктурі

Мета російських атак на об’єкти енергетичної інфраструктури взимку — заморозити Україну до покори. Російські дезінформаційні наративи виправдовують ці атаки та перекладають відповідальність за них на українську владу.

Цілеспрямовані атаки з метою зламати опір України

Останнім часом Росія використовує сильні морози в Україні як інструмент тиску, завдаючи тяжких страждань цивільному населенню через атаки на енергетичну інфраструктуру. Серед інших ударів 9 січня Росія здійснила масовану ракетну та дронову атаку на Київ та його околиці. Ціллю атаки стали об’єкти енергетичної інфраструктури, що забезпечують теплом мешканців міста. Уночі 14 січня температура в Києві опустилася до -17 °C після того, як ця та інші атаки залишили більшу частину столиці без електроенергії. У результаті 15 січня президент України Володимир Зеленський оголосив надзвичайний стан в енергетиці країни.

Хоча з того часу електропостачання значною мірою відновили, українці розуміють, що ці безперервні атаки є спробою змусити їх капітулювати на російських умовах. Росія суттєво наростила масштаб ударів порівняно з попередніми зимами. Один із представників української влади назвав посилення атак «спробою зламати людей». Та попри морози кияни зберігають стійкість. Одна з мешканок сказала журналісту: «Ситуація дуже складна, але краще жити в холоді і темряві, ніж під російським прапором».

Звинувачення жертви: перекладання відповідальності за енергетичну кризу

У розпал цих труднощів Кремль продовжує свою тривалу кампанію із закордонних інформаційних маніпуляцій і втручань (FIMI), звинувачуючи Україну в стражданнях і шкоді, яких Москва їй завдає. Наскрізний мотив цієї риторики — твердження, що українські лідери винні в тому, що намагаються захистити свою країну. На думку багатьох проросійських медіа та коментаторів, руйнування енергетичної інфраструктури (з усіма наслідками для цивільного населення, які це руйнування тягне за собою) є необхідним і легітимним засобом змусити Україну прийняти кабальні умови миру.

Одна з тактик зводилася до замовчування російських ракет і дронів як справжньої причини відключень електроенергії. Відключення подавали так, ніби вони сталися самі собою. Наприклад, один проросійський коментатор висловив співчуття до тяжкого становища киян. Після цього він заявив, що «керівництво київського режиму, ті самі люди, які сидять нагорі, на троні, ця “могутня купка”, яка заробляє казкові гроші на крові, не хочуть завершувати війну». Він також додав, що російські атаки необхідні в боротьбі проти «цієї націоналістичної машини кольору хакі».

Інше кремлівське медіа повторило ті самі наративи в інтерв’ю російського експерта з енергетики. Тактика знову зводилася до замовчування фактичних атак і наполягання на тому, що припинити страждання може лише закінчення війни на умовах Росії. «Повне розв’язання проблем можливе тільки після закінчення військової кризи», — сказав він, маючи на увазі війну, яку Росія сама розпочала й не хоче зупиняти. Він продовжив: «Чим довше все це триває, тим менш стабільною є енергетична система і тим довше доведеться її відновлювати». Як дезінформаційна техніка, зведення війни Кремля проти цивільного населення до суто технічної проблеми слугує приховуванню справжніх причин кризи — російських атак. Це навіть дозволяє проросійським коментаторам вдавати занепокоєння.

Холод як зброя: пропаганда й експлуатація людських страждань

Деякі статті мали тріумфальний тон. Наприклад, ця публікація вихваляла «одну з наймасштабніших атак ракетами “Іскандер”» 12 січня. Російський генерал зловтішно зауважив, що пошкоджені українські об’єкти енергетичної інфраструктури «усі залучені до забезпечення військово-промислового комплексу. Ба більше, у зимових умовах ці об’єкти стають критично важливими, коли зникає опалення, вода й електроенергія». Той самий генерал чітко дав зрозуміти, що мета полягала саме в тому, щоб завдати болю. Він сказав: «Нехай люди самі вирішують, чи потрібен їм цей конфлікт, цей уряд і адміністрація на чолі із Зеленським, коли немає можливості увімкнути світло або приготувати їжу». Водночас він повністю проігнорував можливість того, що атаки можуть зробити українців більш, а не менш рішучими у протистоянні російському тиску.

Принаймні одне медіа прямо порушило справжню проблему, поставивши запитання: «Чого Москва намагається досягти, обстрілюючи українські об’єкти енергетичної інфраструктури?» Дивно, але в статті наводиться нібито відповідь України — «Кремль намагається змусити Київ прийняти свої вимоги про припинення війни», а потім і відповідь Москви: «тому що… зростає кількість українців, готових до миру на будь-яких умовах».

Справді, проросійські медіа та коментатори дуже сподіваються, що змерзлі українці почнуть вимагати повернення тепла через капітуляцію, і вони святкують будь-які прояви цього настрою, коли він з’являється в західних джерелах. У тій самій статті є посилання на іншу публікацію, яка вихваляє матеріал New York Times. Останній описує щоденні труднощі й випробування українців, які роблять усе можливе, щоб вижити в холоді. Прокремлівська публікація здебільшого зводиться до механічного переказу статті Times. Але тоді як у Times сумно описують труднощі мешканців Києва, російська версія, здається, радіє цим випробуванням і трактує їх як ознаку того, що воля українців до опору слабшає. Водночас у Telegram стаття New York Times була спотворена до невпізнання. У ній помилково стверджувалося, що згідно з «американськими журналістами», «багато хто втомився» від війни і вважає «за необхідне погодитися на територіальні поступки, щоб усе припинилося».

Українці терплять морози, не піддаючись російській агресії. Не менш холодною, ніж самі морози, є готовність прокремлівських медіа експлуатувати ці труднощі — так само, як і раніше, перетворюючи голод і базові потреби на зброю. Не дайте ввести себе в оману.