Війна за правду: російська дезінформація та курс Грузії до ЄС

Рішення керівної партії «Грузинська мрія» (ГМ) призупинити переговори про вступ до ЄС до 2028 року спричинило масові протести по всій Грузії. Ці демонстрації, що тривають відтоді, як голослівні твердження про фальсифікації результатів голосування спотворили парламентські вибори в жовтні 2024 року, неодноразово й жорстко придушувалися поліцією. Влада застосовувала надмірну силу проти протестувальників, політиків і представників ЗМІ.

Коли спротив курсу партії «Грузинська мрія» на відхід від євроінтеграції почав зростати, прокремлівські ЗМІ в Грузії розгорнули кампанію дезінформації, спрямовану на дискредитацію проєвропейських протестувальників, применшення масштабів поліцейського насильства й зображення західних союзників Грузії як підбурювачів.

Ці джерела також закликають до більш тісних зв’язків із Росією. Прокремлівська дезінформація, що здебільшого поширюється грузинською мовою, часто дублює риторику партії «Грузинська мрія». Тим часом російські федеральні інформагентства, як-от Sputnik, повторюють ці наративи з незначними варіаціями.

Жертвуючи істиною

Прокремлівські ЗМІ в Грузії навішували образливі ярлики на опозиційні партії та протестувальників, називаючи їх «ліберал-фашистами», зрадниками й маріонетками Заходу. Їхньою метою було дискредитувати всі сили, що виступають за європейську інтеграцію. Дехто стверджував, що в Грузії здійснюється спроба насильницького повалення конституційного ладу.

Коментатори зображували президентку Грузії Саломе Зурабішвілі як частину опозиції та звинувачували її в тому, що вона є агенткою Заходу, яка працює на іноземні спецслужби. Заходу в цих заявах приписували підтримку опозиції, яку називали «п’ятою колоною», — типовий прийом Кремля. Водночас поліції та Міністерству внутрішніх справ приписували заслугу в тому, що їм нібито вдалося запобігти тому, що подавалося як спроба державного перевороту.

Деякі звинувачення доходили до абсурду. Один із коментаторів стверджував, що президентка Зурабішвілі нібито закликала приносити дітей у жертву заради посилення протестів, а в іншій статті йшлося про те, що Інститут Маккейна закликав до так званої «сакральної жертви», що є цілковитою вигадкою. У цих заявах також лунали звинувачення на адресу західних організацій, фондів, неурядових організацій і дипломатів у причетності до організації протестів.

Протестувальників називають гарматним м’ясом

Російські федеральні інформагентства, як-от Sputnik, звинувачували опозицію в тому, що вона тримається в тіні під час сутичок і використовує молодих протестувальників як гарматне м’ясо. Насправді учасники протестів свідомо дистанціювалися від опозиційних політичних діячів і не підтримували виступів опозиційних лідерів на мітингах через їхню обмежену суспільну підтримку.

Попри численні відеодокази порушень прав людини Sputnik зображував дії правоохоронних органів як професійні й намагався применшити масштаби насильства з боку поліції. Протестувальників називали екстремістами й радикалами, яких нібито слід було «примусити до миру», а це формулювання активно використовували проурядові телеканали для виправдання репресій. «Sputnik Грузія» стверджував, що протестувальники діють за сценарієм Майдану.

Колишні друзі — нові вороги?

Прокремлівські ЗМІ в Грузії подавали протести як спробу «кольорової революції» за підтримки Заходу. У цих наративах США та ЄС звинувачували в підбурюванні до заворушень і громадянської війни.

У ролі мішеней було обрано такі організації, як Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) і Національний фонд на підтримку демократії (NED), яким приписували фінансування революцій і підрив суверенітету Грузії. Ця кампанія посилилася після того, як президент США Дональд Трамп ухвалив рішення призупинити всю американську зовнішню допомогу на 90 днів. За словами коментаторів, саме ці організації були причетні до революцій у різних країнах.

Інформагентства стверджували, що АМР США спрямовувало кошти на здійснення підривної діяльності й чинило тиск на консервативні сили, зокрема на групу Alt-Info, представляючи її ворогом грузинських традицій і національної ідентичності.

Ці наративи збігалися з риторикою партії «Грузинська мрія», подаючи протести як спробу державного перевороту. Представники партії «Грузинська мрія» та афілійованих інформагентств звинувачували Захід у шантажі та втручанні, підкріплюючи наратив про спробу перевороту в Грузії за зразком Майдану.

Звинувачення як спосіб приховати власні наміри

«Sputnik Грузія» стверджував, що проєвропейські протести були професійно організовані західними спецслужбами. «Sputnik Південна Осетія» заявляв, що США використовують протестувальників для повторення сценарію Євромайдану, тоді як «Sputnik Грузія» звинувачував ЄС у втручанні у внутрішні справи Грузії.

Деякі інформагентства зайшли ще далі, пов’язавши заворушення в Грузії з війною в Україні. «Sputnik Південна Осетія» стверджував, що президент України Зеленський особисто зацікавлений у зміні влади в Грузії, щоб вербувати грузинських бійців.

Ментальність фортеці в облозі

«Sputnik Грузія» фантазував про західний план відкриття «другого фронту» проти Росії з Кавказу, порівнюючи це з «Курськом-2». Згідно із цим наративом, стратегія Заходу полягала в організації перевороту, за яким мали б відбутися провокації та поява іноземних бойовиків, що призвело би до ескалації конфлікту на Північному Кавказі.

Москва: поверніться до нас, відкиньте «содомітську Європу»

Прокремлівські ЗМІ підтримали рішення партії «Грузинська мрія» призупинити переговори з ЄС, назвавши це кроком проти тиску Заходу. У деяких наративах це рішення зображувалось як звільнення від «содомітської Європи» і рух до справжнього суверенітету.

Російські федеральні інформагентства схвально оцінили дії уряду. «Sputnik Грузія» заявляв, що Грузія звільняється від чергової підтримуваної Заходом «кольорової революції».

Куди прямуєш, Грузіє?

Проросійські ЗМІ наполягали на відновленні дипломатичних зв’язків із Росією як на необхідній умові для майбутнього Грузії. У статтях просувались ідеї альянсів на кшталт формату «3 + 3», БРІКС та Євразійського економічного союзу.

Дехто закликав грузинських посадовців розпочати діалог із Москвою, зображаючи Росію гарантом територіальної цілісності Грузії, попри тривалу окупацію Абхазії та Південної Осетії.

Нехай минуле залишиться в минулому

«Sputnik Грузія» пов’язав тему від’єднаних регіонів із протестами.

У публікаціях стверджувалося, що Вашингтон і Брюссель чинять тиск на ці території, а «Sputnik Абхазія» зазначав, що передвиборчі заяви про примирення формують майбутній підхід Грузії до Сухумі та Цхінвалі.

«Sputnik Південна Осетія» закликав до офіційних вибачень та юридичних зобов’язань із боку Грузії, водночас позиціонуючи Росію як нейтрального арбітра, попри тривалу окупацію цих регіонів.

Вороги всюди

«Sputnik Грузія» стверджував, що вірменські політичні діячі й неурядові організації прибули для участі в протестах. В іншій публікації повідомлялося про нібито присутність 2000 «професійних майданівців», що підбурювали молодіжні демонстрації. Sputnik також стверджував, що росіян або змушували приєднуватися до протестів, або виселяли за відмову підтримати їх.

Перед обличчям невпинної дезінформації Грузія стоїть на роздоріжжі між суверенітетом і підкоренням, правдою та маніпуляцією. Проросійські наративи прагнуть підірвати суспільну довіру, очорнити демократичні прагнення та переписати реальність в інтересах зовнішніх сил. Ця організована параноя може бути потужною та наполегливою, майстерно сконструйованою, щоб спотворити реальність і посіяти недовіру — але не дайте себе обманути.