Кремль прикриває інцидент із дронами в Польщі димовою завісою FIMI
Поки Кремль виригає дезінформаційні наративи проти України та Європейського Союзу, Росія водночас проводить дронові операції проти України, частина яких перетинає кордони країн ЄС і НАТО, зокрема Польщі.
Так сталося й минулого тижня. У ніч на 9 вересня близько двох десятків російських безпілотників порушили повітряний простір Польщі, де розбилися або були збиті силами ППО НАТО.
Потім почалася риторична атака: російська кампанія з маніпулювання зовнішньою інформацією і втручання (FIMI) вивергнула лавину дезінформаційних наративів про ці вторгнення. Тактика була звичною — говорити будь-що, будь-де й одразу, аби тільки заперечити відповідальність Росії та відвернути увагу. Розгляньмо головні лінії цієї атаки.
Нічого не було, і ми тут ні до чого
Деякі проросійські коментатори запевняли, що нічого особливого не сталося. Наприклад, Олександр Дугін стверджував: «Узагалі нічого не було. Уламки, рештки, вибухи… А поляки зчинили паніку». Тим часом Володимир Соловйов висміяв розгортання комплексів Patriot через лише «три-чотири дрони».
Інші посилалися на «технічні деталі», стверджуючи, що російські дрони мають дальність лише 700 кілометрів і не могли долетіти до Польщі. Насправді їх модифікували — установили додаткові паливні баки, що збільшило дальність. Зіткнувшись із суперечливими твердженнями й запереченнями, мимоволі ставиш собі запитання: у яку «правду» нам пропонують повірити?
Загалом інформаційні агентства й коментатори вдавалися до твердження, що польська чи європейська влада не надала «жодних доказів», що дрони були російськими. Але фактично повідомлень про збиті російські безпілотники «Гербера» було більш ніж достатньо.
Це все «вони»
Під «ними» Кремль традиційно має на увазі перелік «підозрюваних», на яких перекладає провину за власні агресивні дії чи звірства. Отже, це зробила Україна. Можливо, вона намагалася влаштувати «провокацію», щоб втягнути Польщу у війну проти Росії. Або це зробила сама Польща — ще одна «провокація», але вже для втягування НАТО. А може, усе це була таємна операція Заходу, покликана зірвати мирні переговори чи навіть підштовхнути США вступити у війну.
Стільки «провокацій» за такий короткий час. Суть одна: заперечувати очевидне та звинувачувати будь-кого навколо.
І знову в Румунії
За кілька днів російський дрон порушив повітряний простір Румунії. На думку румунської влади, це була навмисна дія. І, як і слід було очікувати, проросійські інформаційні агентства знову запустили ту саму схему дезінформації: дрон нібито український; Україна запустила його, щоб налаштувати європейців проти Росії; доказів, що дрон російський, немає; Румунія подала протест лише тому, що так вимагало НАТО, тощо.
Міністерство оборони Румунії підтвердило, що дрон був російським. Та прокремлівська дезінформація наполягає: можливо, румунська армія сама припустилася помилки й тепер намагається перекласти провину на Росію.
Так само, як російські дрони кружляють над європейським небом, дезінформаційні наративи блукають інформаційним простором, маневруючи між запереченням, відвертанням уваги й обманом. Їхня мета — приховати причетність Кремля, тоді як правду, як і самі дрони, ігнорувати неможливо.
Не дайте себе обманути!
Також цього тижня на нашому дезінформаційному радарі
- Російські інформагентства, що розповсюджують кампанії FIMI, заявили, що Росія не атакувала чергу пенсіонерів в Україні. Так, Sputnik голослівно стверджував, що російська бомба нібито не влучила в натовп людей, які чекали на виплату пенсій у селищі Ярова на сході України, поблизу лінії фронту, де внаслідок атаки загинули 23 людини та ще 18 отримали поранення. Але факт бомбардування підтверджено відеозаписами, журналістами, які працювали на місці трагедії, і свідченнями тих, хто вижив. Цей обман можна сміливо долучити до довгого списку інших.
- Ще одне хибне твердження цього тижня: Україна вербує бразильських найманців, які навчають членів організованих злочинних угруповань у Латинській Америці. Цей підступний наратив, безсумнівно, створено для того, щоб грати на американських страхах щодо наркоторговельних картелів. Насправді деякі латиноамериканці вступили до Міжнародного легіону України, й українська влада розслідує окремі випадки можливої участі осіб, пов’язаних із картелями, які нібито хотіли використати у своїх цілях навчання роботі з дронами. Проте жодних доказів того, що лідери картелів зустрічаються з «українськими найманцями», аби переймати військові навички, не існує.
- І нарешті, російські інформагентства, залучені до операцій FIMI, поширили наратив про те, що ЄС хоче використати молдаван у війні проти Росії, коли українці закінчаться. Це відверте спотворення фактів, адже саме Росія відправляє північнокорейців воювати в Україну як гарматне м’ясо, щоб уберегти життя своїх громадян. А тут, за їхньою версією, ЄС нібито накаже Молдові кинути своїх громадян у бій. Цей наратив є частиною масштабної кампанії FIMI, націленої на парламентські вибори в Молдові, які відбудуться 28 вересня.
Фото до статті: (Dariusz Stefaniuk / REUTERS)
