Тріщини під глянцем: економічний тиск на Росію в умовах затяжного конфлікту
Кремлівські стратеги ретельно готувалися до свого повномасштабного вторгнення в Україну, нарощуючи валютні резерви та згодом стимулюючи зростання військовими витратами. Проте російська економіка починає демонструвати ознаки ослаблення, адже незаконна війна Москви триває.
Упродовж багатьох років російські федеральні інформагентства й прокремлівські коментатори вихвалялися великою економікою Росії, попри західні санкції, тиск яких посилився після повномасштабного вторгнення Москви в Україну в лютому 2022 року. Спочатку в них були підстави для оптимізму. Перед вторгненням Росія накопичила величезні запаси іноземної валюти й золота, які, як тепер зрозуміло, мали забезпечити Москві можливість вести війну. Потім у 2023 та 2024 р. країна продемонструвала зростання на рівні 4,1 відсотка. Основними чинниками стали складні схеми обходу санкцій і так званий «військовий кейнсіанізм» — рішення Кремля спрямувати резерви на військові закупівлі, що дало короткостроковий економічний підйом.
Однак тепер резерви вичерпуються, а мілітаризована економіка Росії тріщить по швах. Ознаки цього помітні всюди. Процентні ставки залишаються двозначними, тоді як Центральний банк Російської Федерації намагається стримати інфляційний тиск. Дефіцит державного бюджету зростає, а плани залучити кошти завдяки податкам, імовірно, лише посилять інфляційний тиск. Тим часом доходи Росії від експорту викопного палива за останній рік знизилися, продовжуючи довгострокову тенденцію спаду від початку повномасштабного вторгнення. Нещодавні удари України по російських нафтопереробних заводах підняли ціни на пальне всередині країни до рекордних рівнів.
Утім, прокремлівські коментатори зберігають оптимізм: один із них нещодавно заявив, що «російська економіка — це фортеця». Інші запевняли, що «Росія довела велику силу своєї економіки». Одна зі статей спотворила матеріал Financial Times, стверджуючи, що російська економіка перетворилася на «золоту жилу» для цілого «покоління переможців». Насправді в тій публікації таких висловів не було. Натомість у статті показано, як російські гравці, часто користуючись державними субсидіями, «прибрали до рук здобич» у менш конкурентному середовищі, скуповуючи активи, залишені західними компаніями, що пішли з ринку після повномасштабного вторгнення.
Нещодавно президент Росії Володимир Путін заявив, що «до рецесії ще далеко». Побачимо. Росія ледь уникнула технічної рецесії у другому кварталі 2025 року. Світовий банк попереджає про довгострокову стагнацію, а на Московська біржа зазнає різких падінь котирувань.
У довгостроковій перспективі ситуація виглядає ще похмурішою. Нещодавній звіт Фонду Карнеґі показує, що Росія планує спрямувати близько 8 % свого ВВП на оборону й безпеку, чітко демонструючи, що війна проти України залишається її пріоритетом. Щоб покрити військові витрати, уряд планує підвищити податки й збільшити запозичення — кроки, які самі по собі призведуть до майбутніх видатків. Бюджет також ґрунтується на надто оптимістичних припущеннях, зокрема на прогнозі, що у 2025–2027 р. ціна нафти Brent становитиме 70 доларів США за барель. Нині ціна ближча до 65 доларів США за барель. І кожен рубль, витрачений на війну, відбирає кошти в освіти, охорони здоров’я й інфраструктури — галузей, значно важливіших для майбутнього розвитку.
Кампанії FIMI, спрямовані на заперечення впливу санкцій
Тим часом московські кампанії FIMI, пов’язані із санкціями ЄС, раз по раз повторюють, що санкції не працюють і ніколи не працювали. Насправді, за кремлівською версією, санкції зробили російську економіку сильнішою і навіть перетворили Росію на економічну наддержаву. Російські спецслужби стверджують, нібито експерти ЄС повідомили Європейську комісію, що санкції проти Росії шкодять лише самому Союзу. 19-й раунд санкцій ЄС, запропонований у вересні, прокремлівські коментатори зустріли, удаючи, що не розуміють, навіщо потрібен ще один раунд, якщо попередні, за їхніми словами, не спрацювали. Одна зі статей неправдиво стверджувала, що санкції «передусім завдали шкоди економікам Європи, спричинивши зростання енергетичної інфляції, торгові напруження та втрату конкурентоспроможності порівняно з ринками, що розвиваються». Інші матеріали намагалися просувати дезінформаційний наратив про те, що ЄС розвалиться після ухвалення 20-го чи 21-го пакета санкцій і що Європа «сама копає собі могилу своїми антиросійськими заходами».
Утім, за межами закритого світу Кремля вже майже ні в кого не лишається сумнівів, що санкції поступово завдають шкоди російській економіці. Згідно з нещодавнім звітом, санкції «підвищили вартість [російського] критично важливого імпорту, скоротили експортні доходи й небезпечно піддали економіку все більш зростаючій залежності від торгівлі з Китаєм. Залежність Росії від форсованих військових витрат у межах кейнсіанської моделі зіткнулася з хронічним дефіцитом робочої сили, що ще більше розкрутило внутрішній інфляційний цикл», спричинений зростанням витрат постачальників на транспорт, страхування та ризики, пов’язані із санкціями.
Вирок очевидний. Санкції кинули російську економіку у вир серйозних зустрічних вітрів. Кінець цього шляху, можливо, не стане повним економічним крахом, проте безумовно означає економічний застій і виснаження ресурсів для безжальної війни Путіна. Не дайте себе обманути. Беззаперечний факт полягає в тому, що хрестовий похід Путіна проти України дорого обійшовся самій Росії.
