У лабораторії FIMI Росії: прецедент — Молдова
Минулого року поєднання президентських виборів і референдуму щодо вступу в ЄС дало Росії можливість, яку вона не могла дозволити собі ігнорувати, як ми розглядали тут і тут. Росія, звісно, не обмежувала себе у фінансуванні й інших ресурсах. У 3-му звіті Європейської служби зовнішніх справ (ЄСЗС) про загрози іноземного маніпулювання інформацією та втручання (FIMI) ми докладніше розглянули роль FIMI як частини значно ширшої кампанії впливу, спрямованої проти Молдови у 2024 році.
Напередодні виборів Росія активізувала операції FIMI проти Молдови. Об’єднавши наявну інфраструктуру з нещодавно створеними ресурсами, Росія намагалася підірвати процес розширення ЄС і послабити підтримку Президента Майї Санду.
Додаємо нові інгредієнти
Ми можемо виокремити чотири основні інгредієнти в «коктейлі» російських FIMI. На відміну від попередніх випадків, коли Росія, здавалося, дбала про можливість заперечувати свою причетність, цього разу Кремль вирішив діяти значно прозоріше, поєднуючи як таємні, так і відкриті канали. Унаслідок цього російські офіційні канали стали більш відкрито брати участь в атаках на Молдову й відігравати агресивнішу роль. Росія знову застосувала інфраструктуру FIMI, яку раніше використовувала проти України, щоб забезпечити більшу «вогневу міць» інформаційного маніпулювання для атаки на Молдову. Нарешті, щоб створити враження переконливості в регіонах проведення операцій і забезпечити масштабніше поширення контенту, було створено мережу нових місцевих каналів.
Молдовський «айсберг»
Як ми з’ясували в іншій статті, зробивши висновки з 3-го звіту, до російської екосистеми FIMI входять як відкриті канали, зв’язок яких із Кремлем легко відстежити, так і приховані, які працюють під контролем держави й систематично координують свою діяльність з її діями.
Щодо офіційних представників, Міністерство закордонних справ Росії, зокрема його речниця Марія Захарова, зробили все можливе, щоб підготувати ґрунт і посіяти перші зерна дезінформації. Серед основних джерел контенту були такі російські державні канали, як інформаційне агентство «ТАРС», Eurasia Daily та їхні місцеві сателіти, наприклад Sputnik Молдова. Перший етап охоплення забезпечували Telegram-канали, пов’язані із цими ЗМІ.
Проливаємо світло на життя FIMI в каламутних водах
Занурюючись глибше в холодні й непрозорі води навколо айсберга FIMI, можна побачити розгалужену екосистему Telegram-каналів, що поширюють контент. Вони стають помітно активнішими в ключові моменти передвиборчих вихідних. У цій екосистемі ми виявили три цікаві види мереж.
По-перше, канали з добре відомими зв’язками з Росією, які раніше зосереджувалися на Україні й Південному Кавказі, як-от Telegram-канал Ukraina_ru, тепер спрямували свою увагу на Молдову. Ці інформаційні агентства навіть переорієнтували деякі наративи, які традиційно асоціювалися з Україною, як-от звинувачення в торгівлі органами, і спрямували їх проти Президента Молдови Майї Санду.
Затоплення інформаційного простору
Окрім зміщення фокусу з України на Молдову, з’явилися ще два типи масових мереж. Місцеве представництво кампанії «Портал Комбат» відігравало активну роль у поширенні контенту з російських джерел про вибори в Молдові й референдум про вступ до ЄС, використовуючи автоматичні переклади, а також автоматичне копіювання контенту.
Нові домени в Молдові, орієнтовані на російськомовну та румуномовну аудиторію, виходять за межі первинного центру, пов’язаного з каналом pravda-en.com. Завданням сайтів moldova-news.com, moldova.news-pravda.com, md.news-pravda.com і pravda-md.com було наповнювати інформаційний простір контентом Telegram-каналу Sputnik Молдова — головного вузла цієї мережі.
Ніби підсилення контенту від Sputnik Молдова було недостатньо, з’явився ще один канал — Moldova24. Ця мережа, до якої входять щонайменше 14 сайтів, діяла як повноцінний ЗМІ з прямими трансляціями й телестудією. Її завданням було створювати оригінальний контент, що викликає резонанс серед місцевого населення.
Водночас з IP-адресою цієї мережі було пов’язано кілька сайтів, які належать RT (Russia Today), що свідчить про потенційний зв’язок із російськими державними ЗМІ. У результаті Служба інформації та безпеки Молдови (СІБ) заблокувала доступ до moldova2.online, головного сайту цієї групи.
На фронті наративів без змін
Водночас наративи, які поширювали ці ЗМІ, були не надто оригінальними. Окрім добре відомих наративів про Україну й ширших антизахідних шаблонів, які використовувалися проти Молдови, ці інформагенства також вдавалися до стандартних дезінформаційних кліше. Серед основних послань, які поширювали ці канали, були такі: (1) зображення ЄС як загрози економічному й політичному суверенітету Молдови, (2) зображення європейської інтеграції як провокації конфронтації з Росією або (3) як загрози для російськомовних спільнот, (4) нагнітання напруги у відносинах із Придністров’ям.
Комбінований коктейль
Спроби Росії втрутитися у вибори ґрунтувалися на поєднанні маніпуляційних тактик, зокрема згенерованого штучним інтелектом контенту, фальсифікації документів і придушення правдивої інформації. Водночас, щоб ще більше заплутати аудиторію, використовували хибний фактчекінг. Росії частково вдалося здобути підтримку бідніших верств населення Молдови через створений нею чат-бот у Telegram, який пропонував оплату за поширення антиєвропейського контенту.
Далі буде… вчитись і адаптуватись
Росія демонструє здатність вчитися й адаптувати свій підхід. Кремль отримує вигоду від довгострокового планування, постійно створюючи мережі, які Москва може мобілізувати й активізувати для таких важливих подій, як вибори.
Якщо ця стратегія застосовується під час виборів і в інші відповідальні моменти, вона також сприяє посиленню довгострокового втручання в справи тих країн, які Росія тримає в геополітичному полі зору.
У 2024 році інфраструктура FIMI в Молдові була не просто повністю залучена. Вона пройшла випробування й зміцнилася для подальшого використання, наприклад під час наступних важливих парламентських виборів у Молдові цієї осені.
