FIMI та дезінформація як глобальні загрози
Низка нещодавніх оцінок глобальних ризиків сходиться на одному чіткому висновку: FIMI, дезінформація та хибна інформація стали системною загрозою для демократій у всьому світі. Це вже не просто проблема «фейкових новин», а структурний ризик, що підриває умови для економічного зростання, соціального добробуту та ліберальних інституцій.
Іншим чітким висновком цих звітів є важливість міцної медійної екосистеми суспільного інтересу як захисного бар’єра проти інформаційних маніпуляцій.
Як інформаційні маніпуляції підривають глобальну стійкість
У Звіті про глобальні ризики 2026 року Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ) дезінформація та хибна інформація посідають друге місце серед найсерйозніших глобальних ризиків у короткостроковій перспективі. У 2025 році вони займали перше місце. У звіті застерігають, що дезінформація, хибна інформація та інші технологічні ризики можуть поглиблювати політичні, культурні або ідентичні розколи в суспільствах, підриваючи суспільний дискурс і послаблюючи реагування на кризи. У результаті це «підвищує ризик зростання цифрової недовіри та розмивання амбітних соціально-екологічних рішень на тлі зміни короткострокових пріоритетів і посилення націоналістичних настроїв».
У Звіті ООН про глобальні ризики підкреслено, що інформаційний безлад є «мультиплікатором ризиків», який посилює інші глобальні загрози, такі як конфлікти, пандемії та зміна клімату. Інформаційний безлад підриває спільну базу доказів, необхідну для колективного прийняття рішень і скоординованих заходів реагування.
У нещодавньому поданні до Ради ООН з прав людини дезінформацію класифікували як системний ризик для багатьох прав людини. У ньому задокументовано, як кампанії FIMI все частіше націлюються на маргіналізовані спільноти, правозахисників та незалежні медіа на тлі звуження громадянського простору та зниження довіри до інституцій.
Крім того, як зазначено у третьому звіті про FIMI від Європейської служби зовнішніх справ, опублікованому в березні минулого року, у 2024 році кампанії FIMI охопили 90 різних країн. Україна була основною жертвою, але ці кампанії також були спрямовані на Францію, Німеччину, Молдову, країни Африки південніше Сахари та багато інших країн. Цей висновок підкреслив глобальний характер загрози.
У сукупності ці звіти розглядають FIMI, дезінформацію та хибну інформацію не лише як комунікаційні виклики, а як комплексні глобальні ризики, що не поступаються за масштабом більш традиційним загрозам безпеці та економіці.
Економічна шкода та підрив добробуту
Хоча FIMI, дезінформацію та хибну інформацію обговорюють передусім у політичному контексті, нещодавній звіт «Економічна необхідність інвестування в медіа суспільного інтересу» від Форуму з питань інформації та демократії (Forum on Information & Democracy) свідчить про те, що кампанії FIMI та дезінформація також мають суттєву економічну ціну.
У звіті точна, вірогідна інформація розглядається як форма економічної інфраструктури: так само як дороги та електромережі забезпечують торгівлю і виробництво, якісні новини та дані дають змогу сім’ям, компаніям та урядам приймати обґрунтовані рішення, ефективно розподіляти ресурси та керувати ризиками. Коли ця інформаційна інфраструктура заражається дезінформацією, ринки починають давати системні збої.
Крім того, у звіті визначено кілька механізмів, за допомогою яких кампанії FIMI та дезінформація підривають економічну результативність. Оманливі наративи про інфляцію, оподаткування, державний борг або монетарну політику можуть дестабілізувати очікування, сприяти спекулятивній поведінці та знижувати довіру до економічного управління. Унаслідок цього зростають витрати на позики, а довгострокові інвестиції стримуються.
На фінансових ринках цілеспрямовані кампанії з дезінформації щодо окремих компаній, технологій або цілих секторів можуть викривлювати ціни активів і стримувати інновації, зокрема в технічно складних галузях, де більшість громадян змушені покладатися на посередників для тлумачення інформації.
На макрорівні поширення популістської економічної дезінформації, що обіцяє фінансово нежиттєздатну фіскальну політику або демонізує необхідні реформи, може призводити до різких політичних розворотів і інституційного паралічу, що додатково підриває економічне зростання та продуктивність.
У звіті також підкреслюється, що надійні медіа суспільного інтересу допомагають протидіяти цій динаміці, зменшуючи інформаційну асиметрію, викриваючи корупцію і марнотратство та надаючи публічний форум, де можна обговорювати економічні компроміси. Інвестиції в надійну інформацію є не лише суспільним благом, а й економічною необхідністю, і суспільства, які дозволяють FIMI та дезінформації захоплювати свій інформаційний простір, ризикують підірвати власний добробут.
Атака на демократію, мир і права людини
Вплив FIMI та дезінформації на демократію детально описано у Звіті про ризики від ВЕФ та в аналізі Ради ООН з прав людини. У звіті ВЕФ зазначається, що в міру зростання соціальної поляризації в усьому світі, яка супроводжується поширенням хибної інформації та дезінформації, «реакції деяких урядів свідчать про дрейф у бік більш авторитарних форм правління» на тлі послаблення верховенства права. Аналіз ситуації з правами людини своєю чергою показує, як ця динаміка перетворюється на конкретні порушення. Дезінформація може стримувати участь у виборах або публічних дебатах шляхом націлювання на конкретні групи з наративами про те, що їхній голос не має значення або що голосування на виборах наражає їх на небезпеку.
FIMI, пов’язані з конфліктами, часто мають на меті дегуманізувати меншини або політичних опонентів, підбурюючи до ненависті та насильства і підриваючи права на життя, безпеку та рівність перед законом. У нестабільних умовах такі наративи можуть перешкоджати переговорам про припинення вогню, слугувати виправданням звірств та перешкоджати доступу до гуманітарної допомоги, зображуючи гуманітарних працівників або миротворців як ворожих суб’єктів.
Ці порушення демократії та прав людини посилюють загальний ризик, окреслений у Звіті ООН. У ньому зазначається, що суспільства, позначені поляризацією та недовірою до інституцій, менш здатні протистояти іншим системним загрозам — від пандемій до економічних потрясінь. Таким чином, FIMI та дезінформація — це і прямий напад на демократичні норми, і непрямий чинник, що сприяє загальній нестабільності та прискорює її.
Зміна клімату, сталий розвиток та цілісність інформації
Документ ООН «Цілісність інформації та цілі сталого розвитку» чітко вказує, що дезінформація також загрожує прогресу в протидії змінам клімату та сталому розвитку. У ньому описується, як організовані кампанії з дезінформації щодо зміни клімату ставлять під сумнів науковий консенсус, перебільшують економічні витрати на пом’якшення наслідків та адаптацію або просувають хибні рішення, тим самим послаблюючи громадську підтримку необхідних політик.
У деяких випадках іноземні або внутрішні суб’єкти, зацікавлені у збереженні прибутків від викопного палива, використовують FIMI для затримки регулювання або інвестицій у відновлювані джерела енергії.
Аналіз Ради ООН з прав людини доповнює цю картину, пов’язуючи кліматичну дезінформацію з новим правом людини на чисте, здорове та стале довкілля. Коли громадян систематично вводять в оману щодо екологічних ризиків і варіантів державної політики, вони не можуть ефективно брати участь у прийнятті рішень з питань довкілля, а уряди можуть не виконувати своїх зобов’язань щодо захисту населення від прогнозованої шкоди.
Та сама логіка застосовується в ширшому сенсі до цілісності інформації та цілей сталого розвитку. Прогрес у сфері охорони здоров’я, освіти або гендерної рівності залежить від потоків надійної інформації, які FIMI навмисно намагається спотворити.
Надійна інформація та медіа суспільного інтересу як ключові захисні механізми
На цьому тлі сильні медіа суспільного інтересу стають ключовими захисними механізмами як економічної, так і демократичної стійкості.
У звіті «Економічна необхідність» стверджується, що незалежна, заснована на фактах журналістика покращує функціонування ринків, підвищує підзвітність і підтримує інклюзивне зростання шляхом забезпечення спільної доказової бази для громадян і політиків.
У звіті також задокументовано, як надійні медіа суспільного інтересу можуть підвищувати ефективність уряду, зменшувати корупцію та поліпшувати соціальні результати, особливо коли забезпечують глибоке висвітлення складних сфер політики, таких як охорона здоров’я або освіта.
Підтримка незалежних медіа, медіаграмотності та прозорості цифрових платформ має вирішальне значення для демократичної стійкості. Цілісність інформації є суспільним благом, яке потрібно активно захищати за допомогою регуляторних заходів та інвестицій, а не пускати на самоплив ринкових механізмів.
На практиці це означає створення витривалих інформаційних екосистем, у яких надійні медіа мають стійкі бізнес-моделі, аудиторія — навички орієнтування в складних медіасередовищах, а правила управління платформами перешкоджають поширенню оманливого контенту. Такі заходи мають ключове значення для стабільності демократичних інституцій та економічних показників.
Щит демократії та захист цілісності інформації
Усе більше політичних ініціатив спрямовані на втілення цих ідей у конкретні механізми захисту від загроз дезінформації.
Знаковий Європейський щит демократії, розроблений спільно Європейською комісією та Європейською службою зовнішніх справ, має на меті зміцнити цілісність інформаційного простору навколо виборів та інших демократичних процесів. У своєму зовнішньому вимірі Щит має на меті протидію FIMI та дезінформації й зміцнення сильних і стійких демократій у всьому світі. Цього планують досягти шляхом співпраці з міжнародними партнерами та посилення зусиль із виявлення й реагування на загрози FIMI. Щит також передбачає структурну підтримку незалежної журналістики, фактчекінгу та громадянської освіти для зміцнення демократичної стійкості.
Сприймаючи цілісність інформації як основу демократичної безпеки, Щит демократії керується висновками вищезазначених звітів. У них наголошується, що FIMI та дезінформація є глобальними й багатовимірними загрозами, їхні економічні та політичні витрати — значні, а найефективніша відповідь полягає не лише в протидії зловмисному контенту, а й у проактивних інвестиціях у надійну інформацію та медіа суспільного інтересу.
Таким чином, він пропонує модель переходу демократій від ситуативного реагування до більш стратегічного, заснованого на правах захисту інформаційного середовища. Саме від цього середовища залежать їхнє процвітання та легітимність.
