Наголошувати на одному. Знецінювати інше. Повторювати брехню

Поки увага світу прикута до тарифів і міжнародної торгівлі, на фронті російсько-української війни розгортається новий етап. Ситуація стосується також майбутніх перспектив, що заслуговує на особливу увагу, зважаючи на нещодавні переговори про часткове припинення вогню на певних умовах.

Припинення вогню: так, але…

Час розставити всі крапки над і й позбутися двозначності. Фактичного припинення вогню не було. Росія висунула чимало умов для прийняття пропозиції, підтриманої США, яку Президент України Зеленський уже схвалив. Деякі заяви Москви стосувалися того, коли саме має набрати чинності припинення вогню, інші ж — яких саме цілей слід уникати. Нещодавно ми розглянули старий прийом, що зводиться до фрази «Так, але…».

Безперервні російські атаки на Україну: стратегічна комунікація

Уже понад три роки тривають атаки із застосуванням усіх видів озброєння, спрямовані на найрізноманітніші об’єкти. Деякі з них вирізняються особливою жорстокістю, кількістю жертв, часом, цілями або застосованим озброєнням, зокрема атаки по житлових районах, лікарнях, школах, укриттях, театрах, ринках, водосховищах, електростанціях, атомних електростанціях і залізничних вокзалах. Згадайте Бучу, Маріуполь, Краматорськ, Харків, Каховку, Одесу, Дніпро й багато інших міст.

Кривавий день у Кривому Розі

Минулого тижня, 4 квітня, у черговий день війни один із таких російських ракетних ударів по українському місту Кривий Ріг привернув особливу увагу. Атака на рідне місто Зеленського під прикриттям переговорів про мир стала частиною стратегічної гри з боку Москви, супроводжуючись звичною мантрою «жоден цивільний об’єкт не постраждав». Проте свідчення нейтральних спостерігачів наростали, як снігова куля, а відеозаписи з місця події чітко показували: серед жертв були виключно мирні жителі. Було пошкоджено дев’ять багатоповерхівок, дитячий майданчик у житловому районі, понад 30 автомобілів, шість освітніх установ і ресторан. Кількість жертв на цей момент становить 20 осіб, понад 70 — поранено. Особливої трагічності цій події надає той факт, що значна частина жертв — діти.

Класичний прийом із кремлівської методички — заявити про ураження великої військової цілі («85 солдатів, включно з офіцерами НАТО, і 20 транспортних засобів знищено»), водночас заперечуючи удари по цивільних об’єктах («Ми завдаємо ударів лише по військових об’єктах», — заявив прессекретар Кремля Пєсков після атаки), заплутувати й повторювати брехню навіть 8 квітня на засіданні Ради Безпеки ООН.

Як пом’якшити риторику й приховати проблеми інвесторів

Минулого тижня Росія вдалася до чергової спроби задобрити Дональда Трампа й адміністрацію США, зосередивши увагу на економічному напрямі. Утім, наразі відносини країн залишаються вкрай обмеженими внаслідок попередніх американських санкцій й рішення Росії конфіскувати майно іноземних компаній та інвесторів, зокрема американських. Щотижня ми дізнаємося про нові заводи або активи, що стають черговою жертвою фактичної націоналізації, часто — із мінімальною компенсацією або взагалі без неї. Міністерство фінансів Росії заявило, що дедалі більше компаній припиняють свою діяльність у країні, а бажання повертатися поки що не спостерігається.

Минулого тижня Путін відправив свого колишнього інвестиційного банкіра, а нині дипломата, Кирила Дмитрієва, сумно відомого невдалими (через невідповідність стандартам) спробами домогтися визнання вакцини проти COVID-19 Sputnik V з боку ВООЗ, на нову міжнародну місію. Цього разу пану Дмитрієву потрібно було переконати Вашингтон, що Росія та США могли б розвивати масштабні спільні економічні проєкти у сфері видобування корисних копалин та інших ресурсів, якби дві країни повернулися до нормальних відносин. Щоб підсолодити приманку, пан Дмитрієв відвідував американські ЗМІ із заявою, що США втратили 300 мільярдів доларів через вихід з російського ринку. Ці 300 мільярдів — чергова цифра, взята зі стелі. Просто подумайте, скільки європейських та американських компаній за останні роки втратили свої підприємства, а подекуди — навіть право користуватися власними торговими марками внаслідок націоналізації. Проте цифра в 300 мільярдів на екрані виглядає переконливо, хоча світ, схоже, уже звик до гучних підрахунків, покликаних створити ілюзію переконливої арифметики для виправдання суперечливих політичних рішень.

Цього тижня також на нашому дезінформаційному радарі

• «Німеччина збирається очолити війну проти Росії»

Із появою нещодавньої ініціативи «Переозброєння Європи», спрямованої на відновлення європейського оборонного потенціалу, кампанія Кремля з її дискредитації помітно активізувалася. У проросійських заголовках гучність продовжує посилюватися стосовно того, що Європейський Союз нібито збирається воювати проти Росії, а Німеччина є головною рушійною силою цих дій. Звісно, ці твердження далекі від реальності. Також розповсюджуються заяви, що європейські лідери свідомо спекулюють на темі русофобії, аби відволікти увагу від економічної кризи в Європі.

Телеведучий Олексій Пушков, який став членом Ради Федерації, надав нового відтінку старому міфу про «оточену Росію», заявивши, що «тоталітарні еліти Європи» об’єдналися проти Росії. Диванний філософ стверджує, що глибинна держава вже давно вийшла за межі Сполучених Штатів і перетворилася на глобальне явище. За його словами, вона діє також на міжнародній арені, а Велика Британія, Франція та Німеччина — це її філії. Ці заяви виявились як ніколи доречними: нещодавно Путін закликав суттєво збільшити кількість призовників, а також оголосив про плани значно розширити російські збройні сили до 2030 року. Крім того, наближається 9 травня — день завершення Другої світової війни, який у російській практиці незмінно асоціюється зі сплеском націоналістичної риторики й традиційними звинуваченнями Кремля в «нацизмі» на адресу всіх його критиків.

• «„Велика п’ятірка“ має намір продовжувати війну до цілковитого знищення українського населення»

Російські державні й прокремлівські ЗМІ просувають подібні наративи, спрямовані на дискредитацію ініціатив ЄС із досягнення стійкого та справедливого миру. Ці наративи стверджують, що провідні європейські країни нібито змушують Україну продовжувати бойові дії попри волю пересічних громадян. Насправді саме Росія продовжує війну.

Російське федеральне телебачення, а саме «Перший канал», знову вдалося до використання фейкових кадрів і зображень, прагнучи посилити емоційний ефект. Цього разу матері українського солдата, якої насправді не існує, приписали критичні коментарі на адресу влади, начебто залишені на могилі її сина. Вірний своїм багаторічним традиціям і методам, російський «Перший канал» регулярно створює фальшиві сюжети, спотворюючи уявлення мільйонів глядачів.

• «Молдова: США та ЄС витратили мільйони доларів на руйнування традиційних цінностей»

Постійні зусилля Росії з дестабілізації ситуації в Молдові тривають. Країна нещодавно завершила президентські вибори, підтвердивши свій курс на ЄС, і готується до парламентських виборів, що відбудуться згодом цього року. На цей момент Москва поширює звинувачення на адресу ЄС та США, намагаючись апелювати до емоцій і стверджуючи, що культура країни нібито перебуває під загрозою. Ще одне твердження безпідставно припускає, що демократія — лише видимість.

Не дайте себе обманути.