Обхід санкцій ЄС: як адаптивні російські FIMI та прогалини Telegram підривають обмеження

У грудні 2024 року Telegram почав обмежувати доступ до каналів підсанкційних у ЄС російських пропагандистських ресурсів. Однак дослідження Центру демократії та верховенства права показало, що ці заходи не призвели до припинення їхньої діяльності. Це дослідження також виявило широкий спектр інструментів, що використовуються для обходу обмежень. Стійка присутність російських FIMI в ЄС зумовлена двома ключовими чинниками. По-перше, це властива російським суб’єктам загроз адаптивність після введення санкцій. По-друге, це прогалини в самій платформі Telegram, які продовжують становити загрозу для інформаційної та цифрової стійкості ЄС.

Адаптивність російських FIMI

Російські інформаційні маніпуляції та втручання демонструють високу здатність до адаптації, що зумовлено двома ключовими чинниками. Перший — це постійне вдосконалення самих технологічних можливостей. Потрапляючи до рук зловмисних суб’єктів, ці покращені технології навмисно використовуються для оптимізації методів маніпулювання інформацією та втручання в інформаційний простір. Це стосується уже усталених цифрових середовищ, як-от соціальних платформ. Другим ключовим чинником є введення регуляторних обмежень та санкцій в ЄС, які значно перешкоджають поширенню основних наративів та порядку денного Кремля. Саме цей зовнішній тиск і перешкоди стали каталізатором посиленої міграції російських пропагандистських ресурсів, афілійованих із Кремлем, на платформу Telegram. Платформу вони розглядають як менш зарегульований простір, що дає змогу зберігати й навіть нарощувати активність.

У звіті за 2022 рік Інститут стратегічного діалогу звертав увагу на те, що до обмежень акаунти Russia Today (RT) і Sputnik France в Twitter активно просували свої Telegram-канали. З 1 січня по 28 лютого 2022 року слово «Telegram» було найчастіше вживаним у їхніх публікаціях. Навіть з урахуванням обмежень Telegram, російська екосистема FIMI демонструє високий рівень організаційної та стратегічної адаптивності.

На практиці така адаптивність реалізується через низку тактик обходу санкцій, які й визначив Центр демократії та верховенства права. Наприклад, підсанкційні канали маскуються альтернативними назвами, щоб ускладнити ідентифікацію з боку платформи та застосування обмежувальних заходів. Зовні канал може здаватися не пов’язаним з оригінальним пропагандистським ресурсом, однак фактично є його компонентом, що дозволяє безперервно поширювати заборонений контент.

Російські суб’єкти створюють у Telegram альтернативні канали, але також дублюють уже наявні. Один підсанкційний суб’єкт може підтримувати «неофіційні» копії, що дозволяє йому розширювати охоплення та обходити обмеження. Наприклад, Центр демократії та верховенства права виявив паралельний канал RT з ідентичною назвою та зображенням і публікаціями, що виходили синхронно. Єдина функціональна відмінність полягала у вибірковості контенту: дублювалися не всі публікації, а лише ключові наративи. Це відкриття підтверджується дослідженням Альянсу захисту демократії. Саме в Telegram — істотно більше, ніж на інших платформах — дослідження зафіксувало найбільшу кількість акаунтів, що повністю або частково копіюють офіційний контент RT і Sputnik.

Крім того, Росія використовує глобальну мережу розповсюдження. Підсанкційний контент активно поширюють російські посольства, пропагандисти, міжнародні російські/проросійські мережі та місцеві проросійські суб’єкти в європейських країнах. Ключові представники російської пропаганди та «м’якої сили» стратегічно використовують свої особисті або афілійовані канали в Telegram для розповсюдження забороненого контенту. Важливо наголосити, що офіційні канали Telegram та акаунти російських посольств у різних країнах стали одним із ключових інструментів обходу обмежень. Їхній дипломатичний статус фактично забезпечує цьому «рупору пропаганди» додатковий юридичний захист, що значно ускладнює пряме блокування навіть у межах санкційного режиму. Дослідження Інституту стратегічного діалогу показує, що у Франції російське посольство фактично замінило заблоковані RT France та Sputnik. З березня 2022 року посольство змістило фокус своєї діяльності в соціальних мережах та стало головним ретранслятором кремлівських наративів.

Водночас міжнародні російські та проросійські пропагандистські мережі функціонують як стійкі та відтворювані механізми розповсюдження підсанкційного контенту. Такий підхід є особливо небезпечним, оскільки оригінальні матеріали часто створюються російською мовою, але поширюються в Telegram іншими європейськими мовами, що значно розширює потенційну аудиторію, виводить підсанкційний контент за межі російськомовного сегмента й надає йому міжнародного виміру.

Центр демократії та верховенства права виявив ще одну тенденцію: заклик користувачів переходити на Max. Це російський месенджер, випущений у 2025 році компанією VK, що добре відома своєю соцмережею «ВКонтакті» — російським клоном Facebook. Регіональні канали Sputnik у Telegram пропонують російськомовному населенню інших країн читати контент на Max. Подібні пропозиції підписуватися на сторінки Max також виявили в іншомовних каналах Telegram, як-от InfoDefence France 1. Усе це вказує на новий етап розвитку: поєднання старої стратегії міграції з новою платформою. Після попередньої міграції російської пропаганди в Telegram, ці заклики переходити на Max демонструють постійні зусилля випереджальної адаптації до можливих обмежень з боку Telegram. Йдеться про прагнення зберегти вплив на іноземну аудиторію, насамперед серед російськомовних користувачів.

Технічні слабкі місця Telegram

Дослідження Центру демократії та верховенства права висвітлює низку технічних прогалин платформи Telegram, через які контент з підсанкційних ресурсів і далі поширюється широко й безперешкодно.

Найбільш помітна прогалина — вибіркове та непослідовне блокування. Хоча ЄС призупинив мовлення та анулював ліцензії 27 підтримуваних Кремлем пропагандистських ресурсів, платформа продовжує застосовувати заходи лише частково. Зокрема, дослідження показало, що принаймні один канал у Telegram заблоковано лише для 16 із цих ресурсів. Водночас канали дев’яти інших підсанкційних суб’єктів залишаються повністю доступними без будь-яких технічних обмежень. Канали Telegram двох підсанкційних ресурсів не вдалося ідентифікувати. Крім того, різні версії (мовні, регіональні, тематичні) того самого пропагандистського ресурсу блокуються частково і непослідовно.

Ще однією критичною технічною вразливістю є Telegra.ph — розроблений Telegram безкоштовний і анонімний сервіс для створення та публікації статей. За допомогою цієї платформи суб’єкти обходять не лише санкційні блокування, а й будь-які додаткові перевірки, що застосовуються до офіційних доменів, афілійованих з Росією. Наприклад, дослідження Центру демократії та верховенства права виявило, що цей метод застосовується на сторінці каналу Telegram російського посольства у Франції. Тут платформа Telegra.ph використовується для ознайомлення з повними публікаціями мовою місцевої аудиторії. Повідомлення в Telegram містять короткий анонс або цитату та посилання на сторінку Telegra.ph з повним перекладом. Варто зазначити, що навіть якщо та сама стаття вже доступна французькою мовою на офіційному вебсайті МЗС Росії, канал Telegram усе одно публікує версію з Telegra.ph. Це свідчить про прагнення створити додатковий канал для поширення контенту, який складніше відстежити або заблокувати.

Іншим способом обходу санкційних обмежень в Telegram є використання функції пересилання повідомлень. Недостатньо блокування самого каналу, оскільки його вміст можна миттєво та безперешкодно переслати на інший канал. У результаті користувач отримує повний доступ до матеріалу (включно з текстом, зображенням, відео, аудіо), навіть якщо оригінальний канал заблоковано і обмежено відповідно до санкцій.

Суперечливий регуляторний статус Telegram в ЄС

Здатність Telegram залишатися «безпечним прихистком» для російських FIMI значною мірою підкріплюється його регуляторним статусом в Європейському Союзі, який значно обмежує інтенсивність контролю.

Суть проблеми полягає в тому, що Telegram публічно надає заокруглені дані щодо кількості користувачів у ЄС. Це ускладнює його класифікацію як «дуже великої онлайн-платформи» (VLOP) відповідно до Акту про цифрові послуги (Digital Services Act, DSA). Хоча Telegram ще не має статусу VLOP, окремі його функції можуть підпадати під визначення «онлайн-платформ» відповідно до DSA. У такому разі платформа вже зобов’язана дотримуватися загальних правил, передбачених для постачальників посередницьких послуг у рамках дії DSA. Водночас Telegram не підпадає під найсуворіші вимоги DSA, що застосовуються до VLOP. Саме це створює прогалину в підзвітності, вигідну зловмисним суб’єктам.

У серпні 2024 року Об’єднаний дослідницький центр (Joint Research Centre) Європейської комісії розпочав технічне розслідування щодо кількості користувачів Telegram, конкретно посилаючись на статтю 24 DSA.

Telegram не є підписантом посиленого Кодексу поведінки щодо дезінформації. З 1 липня 2025 року зобов’язання Кодексу стали предметом аудиту та можуть використовуватися як орієнтир для оцінки того, наскільки ефективно VLOP (до яких Telegram не належить) у межах виконання Кодексу зменшують відповідні системні ризики.

Крім того, внутрішня політика Telegram щодо дезінформації нечітко зазначає, що якщо на платформі зареєстровані надійні акаунти, то користувачі автоматично отримують доступ до вірогідної інформації. Ця політика є недостатньою: користувачі не мають конкретного, офіційного механізму для повідомлення про дезінформацію. У результаті право вирішувати, чи реагувати на поширення фейків і як це робити, залишається за платформою.

Таким чином, російські FIMI використовують поєднання власної адаптивності, технічних слабких місць Telegram і регуляторних прогалин у ЄС для системного обходу санкцій. Загроза є мінливою, і її неможливо нейтралізувати ізольованими рішеннями платформи. Реакція ЄС має вийти за межі управління платформою, щоб охопити всіх учасників життєвого циклу FIMI — від виробників і розповсюджувачів до споживачів контенту.

Більш скоординований, безперервний і детальний моніторинг внутрішніх інформаційних середовищ необхідний для швидкого виявлення прихованих каналів розповсюдження та нових спроб міграції, що забезпечить своєчасну оперативну реакцію на прояви російського контенту.

Держави-члени ЄС повинні значно інвестувати в підвищення рівня медіа- та інформаційної грамотності населення. Це дасть громадянам можливість критично оцінювати контент і тактики, які використовують пропагандисти, безпосередньо послаблюючи останню ланку в ланцюжку FIMI — споживача.

Ефективно протидіяти цій загрозі може лише стратегія, що поєднує жорсткіше регулювання, реальну підзвітність платформ і формування когнітивної стійкості суспільства.