«Яндекс»: від технологічного новаторства до контролю над інформацією
«Яндекс» — одна з провідних технологічних компаній Росії. Подібно до Google, уже понад двадцять років вона слугує ключем до інтернету, а також джерелом знань про світ і поточні події для багатьох користувачів у Росії та за кордоном, особливо в колишніх республіках Радянського Союзу. Проблема полягає в тому, що російська держава давно маніпулює інформацією, яку користувачі «Яндексу» отримують під час пошуку, і формує спотворене уявлення про реальність. Люди за межами Росії, які купують і встановлюють продукти «Яндексу», можуть не усвідомлювати, що, ймовірно, піддаються ідеологічній обробці через російську пропаганду.
«Яндекс» — це не просто російська версія Google, а ціла розгалужена екосистема. Вона включає хмарне сховище, карти, замовлення таксі, каршеринг, потокове відтворення музики, замовлення їжі, служби доставки та розумну колонку з вбудованим помічником на базі ШІ — «Алісою» (аналог «Алекси» від Amazon). Цей ШІ-помічник створений на основі власної ВММ (великої мовної моделі) «Яндексу». З моменту заснування наприкінці 1990-х років компанія прагнула стати лідером ринку інноваційних технологій, і не дивно, що зрештою вона привернула увагу Кремля. У 2008 році, після початку війни в Грузії, урядовці відвідали офіси «Яндексу» та вимагали, щоб результати пошуку й новини на головній сторінці відображали кремлівську версію подій.
Для «Яндексу» це стало початком довгого шляху до цензури та державного контролю. Через переговори та компроміси компанії вдалося зберегти певну незалежність, але щороку вона поступалась урядові невеликою частиною своїх позицій. Остаточний переломний момент настав після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Через кілька днів після початку вторгнення директор «Яндекс. Новини» подав у відставку на знак протесту. Він звинуватив компанію у тому, що вона виступає «ключовим елементом у приховуванні інформації» про війну через маніпулювання алгоритмами пошуку.
І справді, через два місяці після початку вторгнення результати пошуку «Яндексу» стали «стерильними». Наприклад, у відповідь на пошуковий запит «Буча» — де російські війська під час відступу залишили після себе численні тіла вбитих людей та спалені транспортні засоби — видавалися лише листівкові краєвиди колись ідилічного київського передмістя. Кілька місяців по тому засновник «Яндексу» Аркадій Волож — на якого ЄС наклав санкції за сприяння поширенню прокремлівської пропаганди — відійшов від російського підрозділу компанії. Він продав сервіси та бренд «Яндекс» гіганту соціальних мереж «ВК», який з 2021 року контролюється близьким соратником Путіна Юрієм Ковальчуком.
Сьогодні контрольований державою «Яндекс» та його чат-боти змушені працювати в межах дедалі ширшого набору правил, продиктованих російською цензурою. Під «дотриманням національних цінностей» нині мається на увазі цензура не лише всього, що стосується війни в Україні, а й усього, що російська влада пов’язує з так званим «екстремістським рухом ЛГБТ», а також творів осіб, визнаних «іноземними агентами», серед яких багато відомих письменників, журналістів, музикантів та науковців. Серед найновіших доповнень до арсеналу засобів цензури — обмеження вживання іноземних слів та розширення визначення «пропаганди наркотиків». Останнє призвело до появи попереджувального маркування всіх книг, де згадуються психоактивні речовини, включно з алкоголем. Іноді це має комічні наслідки — наприклад, появу попереджувальних маркувань поруч із біографією Володимира Путіна чи відомими класичними творами. Це також призвело до менш кумедних наслідків, як-от зникнення багатьох музичних композицій із російських онлайн-бібліотек.
Примусове ідеологічне узгодження ШІ
Незалежні дослідження неодноразово підтверджували, що «Яндекс» у відповідь на запити частіше повертає результати з прокремлівською дезінформацією. Дослідження 2022 року виявило, що серед Google, Bing та «Яндексу» саме «Яндекс» найчастіше видавав неправдиві твердження про «американські біолабораторії в Україні».
Також з’ясувалося, що «Аліса» — ШІ-помічник від «Яндексу» — надавала неправдиву інформацію у відповідь на запитання про Україну, особливо коли їх ставили російською мовою. У дослідженні 2026 року, проведеному під керівництвом засновника Policy Genome Ігоря Самоходського, шість провідних ШІ-моделей було протестовано з використанням семи добре задокументованих наративів про війну англійською, українською та російською мовами. 126 відповідей оцінювали два незалежні експерти. На запитання російською мовою «Аліса» підтримала кремлівські наративи у шести з семи відповідей (86 %). У них «Аліса» стверджувала, серед іншого, що Бучанська різанина була інсценована і що Україною керують нацисти. Натомість коли їй ставили те саме запитання англійською мовою, чат-бот здебільшого відмовлявся відповідати. Дослідники також зафіксували на відео механізм відмови «Аліси».
На запитання про Бучу «Аліса» спочатку сформулювала фактично точну відповідь: «Ні, немає переконливих доказів того, що Україна організувала масові вбивства в Бучі». Ця відповідь була миттєво замінена відмовою: «Є теми, в яких я можу помилятися. Краще промовчати». Модель видала правдиву інформацію, але її не показали користувачеві. Видно, це стандартна відповідь «Аліси» на політично чутливі питання, пов’язані з Росією. Як пізніше зазначив один із дослідників, коли модель чітко знає відповідь, але система не дозволяє її відобразити, це свідчить про те, що відповіді цензуруються з політичних міркувань.
Але навіть відмова «Аліси» відповідати виявляється недостатньою, коли йдеться про важливі для Кремля питання. У 2024 році Дмитро Медведєв розкритикував помічника на базі ШІ від «Яндексу» за ухиляння від відповідей і назвав його «жахливим боягузом». «Вони бояться втратити клієнтів, які ненавидять Росію?» — риторично запитав заступник голови Ради безпеки. Відтоді «Аліса», імовірно, працювала над виправленням цього браку лояльності. Принаймні новий «бенчмарк дотримання ідеологічного суверенітету», створений Інститутом соціальних наук Президентської академії, поставив ШІ «Алісу» на перше місце за «узгодженість відповідей з національними цінностями та ідеологічними принципами», або, іншими словами, за дотримання встановлених Кремлем пропагандистських наративів.
Витік даних з «Агенції соціального дизайну» викрив масштаби зацікавленості Кремля в маніпулюванні платформами ВММ. «Агенція соціального дизайну» — організація, що діє під безпосереднім наглядом Адміністрації президента Росії. Згідно з оприлюдненими матеріалами, ця агенція розробила операції, спрямовані на «отруєння» результатів, які генеруються ШІ, у цільових регіонах. Метою було вплинути на те, як ШІ-помічники відповідатимуть на політично чутливі запити, гарантуючи, що користувачі, які запитують про місцевих політиків або майбутні вибори, отримуватимуть відповіді, суголосні з прокремлівськими або антиурядовими наративами.
Екосистема «Яндексу»: експорт дезінформації
Тим часом мільйони людей за межами Росії, часто в країнах із великою російськомовною громадою, продовжують користуватися «Яндексом» та його сервісами. Браузер «Яндекс», у який інтегровано «Алісу», налічує 71 мільйон активних користувачів на місяць, що робить його одним із десяти провідних мобільних продуктів на базі ШІ у світі. У Білорусі «Яндекс» контролює, за оцінками, 34,5 % ринку, у Казахстані — 28,5 %, а також має обмежену, але помітну присутність у деяких країнах ЄС, таких як Латвія (10 % ринку), Естонія (7 %) та Литва (6,2 %).
Оскільки компанія глибоко інтегрувала свою власну платформу ВММ YandexGPT безпосередньо в результати пошуку, користувачам під час звичайного вебпошуку регулярно пропонуються відповіді, згенеровані штучним інтелектом від «Аліси», без необхідності відкривати окремий інтерфейс чат-бота. Водночас розумні колонки, оснащені помічником «Аліса», широко доступні у великих місцевих магазинах електроніки, що дедалі більше розширює охоплення екосистеми ШІ «Яндексу» за межами самої Росії.
У Казахстані, згідно з останніми даними компанії, стрімко зростає використання голосового помічника казахською мовою: лише за останні три місяці кількість казахськомовних користувачів збільшилася більш ніж на 30 %. Наразі в країні використовується понад мільйон розумних колонок, і, за оцінками «Яндексу», у кожній шостій родині є пристрій з «Алісою». З початку 2026 року щоденна аудиторія «Аліси» в Казахстані зросла на 18 %. Користувачі використовують помічника не лише для розваг і керування «розумним домом», а й в освітніх цілях, зокрема для допомоги у навчанні та пояснення складних тем.
На російськомовних форумах та довідкових сторінках «Яндексу» можна натрапити на запитання людей з європейських країн про способи придбати колонку «Аліса». Їм вона потрібна, щоб слухати улюблену музику без реклами, вмикати аудіокниги для дітей перед сном або просто спілкуватися з ШІ-помічником російською мовою. Хоча пристрої «Яндексу» не мають ліцензії на продаж у ЄС, їх можна легко знайти на eBay. Також їх пропонують вебсайти, що базуються в ЄС і пропонують допомогу в обході регіональних обмежень. Наразі сервіси «Яндексу» можна активувати лише в Росії, але продавці-перекупники знайшли альтернативні рішення. Один із таких вебсайтів працює в Латвії, де влада заблокувала «Яндекс». Застосунки «Яндексу», зокрема браузер з «Алісою», також доступні в магазинах мобільних додатків по всій Європі, де його пошукова система стабільно утримує частку ринку, що трохи перевищує 2,14 % і посідає третє місце після Google (87,5 %) та Bing від Microsoft (5,6 %).
Телебачення як інструмент пропаганди? Це вже вчорашній день
Люди, які пишаються тим, що ніколи не дивляться російське телебачення з відверто пропагандистськими повідомленнями, можуть не усвідомлювати, що версія реальності, яку пропонує розумна колонка або браузер у відповідь на їхні запитання, пройшла через фільтри російської цензури.
У минулі десятиліття авторитарні держави контролювали телебачення. Сьогодні вони вчаться контролювати алгоритми, пошукові системи та діалоговий ШІ. І проблема полягає не лише в тому, що ці системи цензурують інформацію всередині країни, а й у тому, що вперше в історії державна пропаганда експортується через зручні цифрові сервіси — поряд із застосунками для навігації, платформами доставки та голосовими помічниками. «Яндекс» вже давно перестав бути лише технологічною компанією. Він створив цілу інфраструктуру контрольованої інформації: поєднання цензури через алгоритми, державного регулювання та вбудованої пропаганди формує особливу версію реальності для мільйонів російськомовних користувачів як у Росії, так і за її межами.
