Москва кричить про махінації за кордоном, поки фальсифікує результати виборів удома

Прозорий скринька з механізмом, що сортує галочки й хрестики (Опис, згенерований ШІ)
Click here to request the narration for this article

Москва регулярно зображує вибори в демократичних країнах як фальсифіковані та керовані з-за кордону. Проте власні парламентські вибори в Росії не пропонують жодного справжнього політичного вибору: Кремль контролює політичне поле, а також усунув навіть можливість проголосувати проти війни в Україні. Поки війна дедалі сильніше позначається на повсякденному житті, зростаючому суспільному невдоволенню не дають проявитися на виборах.

Коли пострадянські держави відвертаються від Росії, як це зробили Вірменія чи Молдова, кремлівські посадовці та підконтрольні медіа зазвичай звинувачують Захід у втручанні. Проте Москва сама намагається впливати на вибори за допомогою FIMI (іноземних інформаційних операцій і втручань), часто поєднуючи це з фінансовою підтримкою проросійських угруповань. Влада Молдови стверджує, що російські агенти витратили близько 200 млн євро — майже 1 % ВВП Молдови — на підкуп виборців та дезінформацію під час президентських виборів 2024 року та референдуму щодо вступу до ЄС. Пізніше слідчі з’ясували, що підсанкційна російська організація «Євразія» застосовувала подібні тактики напередодні виборів у Вірменії 2026 року. Водночас допомогу ЄС, спрямовану на протидію таким загрозам, Москва зображала як втручання у вибори.

Кремль також регулярно говорить про вразливість розвинених західних демократій до маніпуляцій під час виборів. На плакатах, які зараз розміщені в московському метро, стверджують, що журналістам заборонено перебувати на виборчих дільницях в Австрії та Канаді, а також що в 42 із 50 штатів США не проводиться спостереження за виборами. Ці твердження вводять в оману. Обмеження журналістів не стосуються уповноважених спостерігачів чи представників партій, тоді як майже кожен штат США дозволяє ту чи іншу форму громадського або партійного спостереження. Мета Кремля — створити враження, що чесних виборів нібито не існує. Тоді будь-які докази фальсифікацій у Росії можна буде відкинути як звичайну практику інших країн.

Шукаєте приклад нечесних виборів? Погляньте на Росію

Незалежні аналітики погоджуються, що в Росії результати виборів вже давно визначені заздалегідь. Кремль контролює кожен крок — від відбору кандидатів до вкидання бюлетенів та підрахунку голосів. Міжнародні спостерігачі, внутрішні групи моніторингу та дослідники фіксували масштабні маніпуляції на кожних виборах до Державної Думи з 2011 року. Незалежний аналітичний центр CEDAR виявив докази масштабних маніпуляцій з бюлетенями на 12 федеральних виборах, що відбулися з 2000 по 2024 рік. Російська незалежна група моніторингу виборів «Голос» зафіксувала 1057 імовірних порушень під час президентських виборів 2024 року, зокрема повідомлення з понад 60 регіонів про тиск на виборців або стеження з боку роботодавців. (Відтоді організацію «Голос» визнали «іноземним агентом» і змусили припинити діяльність у Росії, а незалежні міжнародні спостерігачі, такі як ОБСЄ, також не можуть спостерігати за виборами.) Разюча різниця з оцінками виборів у країнах ЄС: Freedom House оцінила Росію в 0 з 12 балів в 2026 році, як порівняти з 7 балами в Угорщині та 12 — в Фінляндії.

Голос за Путіна — голос за війну

Парламентські вибори 2026 року в Росії — перші після повномасштабного вторгнення в Україну. Це створює для Кремля новий виклик. Режим Путіна довгий час пропонував стабільність в обмін на політичну пасивність, але цей договір руйнується. Політика Путіна відлякує іноземних інвесторів, а перспективи для Росії та пересічних громадян похмурі. Протягом останніх місяців українські атаки дронів на нафтопереробні заводи, порти, нафтобази та склади онлайн-торгівлі спричинили дефіцит пального та економічні збої; сам Путін у вересні визнав, що вони завдали «реальної шкоди» російській економіці. Чутки про можливу після виборів чергову масову мобілізацію посилили занепокоєння громадськості і дають підстави припускати, що непопулярне рішення, можливо, відклали, аби захистити партію Путіна «Єдина Росія» на виборах. Відновлення мирних зусиль наштовхнулося на відмову Путіна припинити війну попри зростання витрат.

На нещодавньому з’їзді партії «Єдина Росія» Путін назвав «спеціальну військову операцію» «особливо, винятково важливою» і заявив, що обов’язок партії полягає в тому, «щоб зробити все для перемоги». Сигнал був однозначним: голос за «Єдину Росію» — це голос за Путіна і за продовження війни. Проте немає очевидних підстав вважати, що саме цього хоче більшість росіян. Опитування, які проводив незалежний соціологічний «Левада-центр» з 2022 року, свідчать про постійне зростання підтримки мирних переговорів, тоді як понад половина респондентів заявляє, що війна вплинула на їхнє життя. За таких обставин заклики до миру стають політичною загрозою для влади на виборах, і влада реагує на це, позбавляючи антивоєнних виборців політичного представництва.

Тому Кремль усуває від участі або чинить тиск на кожного кандидата та кожну партію, що здатні запропонувати «голос за мир». Провідні діячі опозиції або мертві, або перебувають у в’язниці чи вигнанні: Олексія Навального повільно вбили у в’язниці після років переслідувань, а Михайла Ходорковського змусили виїхати за кордон. Залишилася лише номінальна опозиція, що складається переважно з політиків, які намагалися працювати в межах дедалі жорсткіших правил Кремля. Напередодні виборів навіть вони стали мішенями.

Миру немає місця у виборчих бюлетенях

«Яблуко» залишилося єдиною зареєстрованою партією Росії, яка відкрито виступала проти війни. Вона засудила вторгнення 2022 року як «найтяжчий злочин», заявивши, що воно зрадило національні інтереси Росії та зруйнувало її майбутнє, а згодом закликала до безумовного припинення вогню.

Протягом багатьох років «Яблуко» залишалося невеликою партією і набрало трохи більше ніж 1 % голосів на виборах 2021 року. У березні 2026 року рейтинг «Яблука» становив 3 %. Проте влада вирішила, що дозволити їй вести передвиборчу кампанію під гаслом «За мир і свободу!» — занадто великий ризик. На початку серпня Верховний суд скасував реєстрацію федерального списку кандидатів від «Яблука» після позову націоналістичної партії «Родіна». Апеляційний суд підтвердив це рішення.

Як повідомляє «Медуза», партія «Родіна» назвала заклики партії «Яблуко» до припинення вогню екстремістськими і такими, що становлять загрозу територіальній цілісності Росії. Проте суд зрештою позбавив партію права брати участь у виборах через порушення авторських прав після того, як вона використала відому радянську пісню про мир, не ухвалюючи окремого рішення щодо її антивоєнної позиції.

Незабаром після цього заступник голови «Яблука» Лев Шлосберг був засуджений до 11 років ув’язнення за «повторну дискредитацію Збройних сил Росії» після того, як долучився до онлайн-дебатів про війну та поширив карикатуру на Путіна. Його ув’язнили на підставі закону, якого на той час іще не існувало. Іншого заступника голови, Максима Круглова, засудили до семи років ув’язнення за поширення «неправдивої інформації» про військо. Обидва склади злочинів з’явилися в законодавстві після вторгнення і широко використовуються для переслідування публічних дискусій про російські воєнні злочини.

Борис Надєждін, російський антивоєнний політик, виступив проти вторгнення і зробив припинення війни центральною темою своєї спроби балотуватися на президентських виборах 2024 року. У передвиборчій програмі на парламентські вибори 2026 року він, утім, пропонував вести переговори щодо статусу окупованих територій, а не повертати їх Україні без будь-яких умов. Попри цю обережну позицію, Міністерство юстиції визнало його «іноземним агентом». Цей статус широко застосовують до політичних опонентів, і він також унеможливив участь Надєждіна у виборах. Окремо влада дискваліфікувала Надєждіна на підставі законів про екстремістську символіку через допис 2023 року, пов’язаний із прямою трансляцією. Під час трансляції фотографія Олексія Навального з’явилася приблизно на 10 секунд. Після подальших переслідувань Надєждін згодом покинув Росію

Ще кілька прийомів Кремля

Влада використовує додаткові методи впливу на результати, зокрема перерозподіл меж виборчих округів, проведення голосування протягом трьох днів та поширення дистанційного електронного голосування приблизно на половину регіонів Росії. На думку аналітиків, ці заходи ускладнюють спостереження за виборами.

За словами політичного аналітика Олександра Кинева, Кремль також навмисно намагається зменшити явку виборців. Проурядові партії навмисно проводять непомітні кампанії. Муніципальний депутат Самсон Шоладемі, який веде Telegram-канал, де висвітлює вибори, зазначив, що за чотири тижні до закінчення кампанії на виборчих рахунках багатьох кандидатів практично не було коштів. Такі кампанії відбивають у байдужих або незадоволених громадян бажання йти голосувати, тоді як лояльних виборців мобілізують через робочі місця та державні установи. Багатьох працівників державних або бюджетних установ, ймовірно, також примушуватимуть голосувати, фіксувати «правильний» вибір та забезпечувати певну квоту голосів. Нерідко працівників просять надати керівництву фото, що підтверджує їхній вибір, щоб уникнути негативних наслідків.

Маніпуляції з виборами в Росії нині сягнули небаченого масштабу, позбавляючи людей справжнього вибору ще до початку голосування. У результаті не залишається навіть шансу на мир. У попередні роки влада дозволяла номінальним опозиційним партіям бути своєрідним каналом для суспільного невдоволення. Тепер, заради продовження війни, влада закриває навіть цей вузький простір для інакомислення.

ПРАВОВЕ ЗАСТЕРЕЖЕННЯ

Зареєстровані в базі даних EUvsDisinfo випадки дезінформації засновані на повідомленнях у міжнародному інформаційному просторі, які були ідентифіковані як такі, що надають часткове, спотворене або хибне зображення дійсності, а також поширюють ключові прокремлівські тези. Однак це не обов’язково означає, що вказаний ЗМІ пов’язаний із Кремлем або його редакція є прокремлівською або що він навмисно намагався дезінформувати аудиторію. Матеріали EUvsDisinfo не демонструють офіційну позицію ЄС, оскільки викладена інформація та думки ґрунтуються на повідомленнях ЗМІ й аналітичних матеріалах Оперативної робочої групи зі стратегічних комунікацій.

    Why do you not like our audio?

    it will help us to improve it

      ЗАЛИШТЕ НАМ СВІЙ ВІДГУК

      Інформація про захист персональних даних *

        Subscribe to the Disinfo Review

        Your weekly update on pro-Kremlin disinformation

        Data Protection Information *

        The Disinformation Review is sent through Mailchimp.com. See Mailchimp’s privacy policy and find out more on how EEAS protects your personal data.

        🎵 Playlist